Хто він — великий бог полювання? Відповісти на це питання однозначно неможливо, оскільки в кожного народу це власне божество.

Полювання, поряд із збиральництвом і рибальством, — найдавніше заняття людей. Воно набагато старше землеробства і ремесел, навіть древнє воєн. Про це написано у кожному підручнику, довіднику з історії стародавнього світу. І не існує жодного народу, предки якого б не займалися полюванням. Немає жодної давньої цивілізації, у віруваннях якої не було божества, покровительствують мисливцям.

Яким було найдавніше божество?

На питання про те, як виглядали боги і духи мисливців в найглибшу давнину, відповісти однозначно дуже складно. По-перше, їх було чимало, по-друге, дослідникам відомо лише про уявленнях людей про цих божеств, а про те, які в їх честь оправлялись обряди, як відбувалося поклоніння, вчені нічого не знають.

Така специфічна обмеженість обумовлена тим, що знання про зовнішні уявленнях почерпнуті з наскельних малюнків, залишених древніми художниками. Одним з найбільш відомих стародавніх зображень процесу полювання є малюнки у французькій печері, називається Ле-Труа-Фрер.

Всі персонажі малюнків зайняті полюванням. Одна із зображених фігур кардинально відрізняється від інших, вона являє собою такий собі симбіоз різних звірів і людини.

На малюнку проглядаються риси багатьох тварин – роги, хвіст, лапи, дзьоб, вуха та інше. Всі вони поміщені на людську фігуру з характерними анатомічними ознаками чоловіки. Цікавий не тільки зовнішній вигляд цього персонажа, але і його заняття. Якщо інші фігури явно роблять якісь дії, то чим зайнятий цей персонаж – не зовсім ясно. Створюється враження, що він просто присутній на зображенні.

Подібні наскальні малюнки зустрічаються і в інших місцях. Тому цілком можна стверджувати, що зображено на них перший бог полювання. Історія, зрозуміло, допускає і інші варіанти тлумачення подібних персонажів – головний мисливець племені, шаман. Але з тим, що ця фігура виділяється серед інших, а відповідно, виконує інші функції і наділена особливим змістом, сперечатися неможливо.

Про якихось богів сьогодні згадують частіше?

Незважаючи на те, що боги-покровителі полювання були присутні абсолютно у кожній культурі, загальновідомі далеко не всі. Багато імена язичницьких божеств зникли в глибині часів. Приміром, божества, що входять в пантеон дрібних народностей, не є загальновідомими, на сторінках підручників історії згадки про них немає. Не відомі широкій публіці й імена богів африканських племен, корінних нечисленних народів обох Америк, Далекого Сходу.

Коли мова заходить про язичницьких божеств, в першу чергу згадуються ті, згадка про яких є в шкільних підручниках історії. Тобто про богів, яким поклонялися у великих древніх цивілізаціях – грецької, римської, єгипетської та інших.

Найвідоміші імена богів полювання:

  • Онуріс.
  • Артеміда.
  • Девана.
  • Улль.
  • Абдал.
  • Апсати.
  • Мишкоатль.
  • Ноденс.
  • Діана.

Ці давні божества мали схожими функціями, але між ними були й істотні відмінності, зумовлені специфічними характеристиками територій, на яких проживали поклоняються їм люди.

Онуріс

Онуріс — єгипетський бог полювання, один з найдавніших в пантеоні. Імен у цього божества досить багато. Греки називали його Ὄνουρις і проводили аналогію відповідності з титаном Иапету, а також з богом Аресом. Досить цікаво, що грецький варіант імені цього єгипетського покровителя полювання буквально перекладається як «ослячий хвіст», а також є одним з назв дикорослого мальвовника. Римляни знали це божество під іменами Анхурет, Онхур. Менш поширений був варіант імені Анхара.

Дивіться також:  Емоційний зрив: причини, симптоми, як позбавитися, наслідки та профілактика

Онуріс опікувався не тільки мисливцям, але і воїнам. Згідно єгипетської міфології, цей бог був сином Ра і Хатхор. Ра – верховний бог, що втілює світло і сонце, а Хатхор – це радість, свята, танці, розваги, щастя. Цей бог полювання вважався покровителем стародавнього міста Тиса. Центром його культу прийнято вважати місто Тинис. Зображувався покровитель мисливців юнаків в білій одежі, з піднятою вгору рукою.

Міфів про це бога чимало. Один з них розповідає про те, як бог-мисливець відправився в пустелю і зустрів там левицю. Це була втеча з єгипетських земель Мехит, богиня вітрів. Онуріс приборкав її і повернув в Єгипет. Згодом вони одружилися. Основним же міфологічним заняттям цього божества, крім полювання, була підтримка Ра в його боротьбі з Апопом, а також допомога Гору при протистоянні Сету. Бог полювання у єгиптян нерідко зображувався у короні, прикрашеної чотирма пір’ям. Що саме вони символізують, істориками не з’ясовано. За однією з версій, пір’я відповідають частинам світу – схід, захід, південь і північ.

Девана

Ця богиня протегувала слов’янським мисливцям. Матір’ю Деваны була Діва Подолу, а батьком – сам Перун. Відповідно, богиня припадала Сварогу онукою. Чоловіком ж її був Святобор, бог лісів, гаїв і частково покровитель мисливців.

Одним із символів цього божества був вовк-альбінос. Серед слов’янських племен існувало повір’я, що якщо людині зустрівся або ж привидівся білий вовк, то в цю добу не можна полювати, а слід віддати почесті Деване.

Протегувала Богиня не тільки людям, зайнятим мисливським промислом, але і всім мешканцям лісів. Якщо людина вбивав звіра чи птаха не для прожитку або ж хутра на одяг, то його чекали страшні кари. Згідно міфологічних уявлень, Девана насылала на любителів кривавих забав отруйних змій, від укусу яких люди гинули в страшних муках.

Слов’яни представляли цю богиню молодою вродливою жінкою з зеленими очима і рудим, мідного відтінку, волоссям. Одягнена вона була в наряди з шкур з наявністю капюшона у вигляді голови тварини – ведмедя, лисиці, вовка. Згідно з повір’ями, Девана виходила на полювання в безвітряні ночі при повному місяці. Люди в цей час в ліси не входили, щоб не гнівити її.

Образ богині досить суперечливий. Згідно з легендами, вона боролася за верховну владу з самим Сварогом, билася з Перуном і заманювала людей в глушині лісових хащ в хатину, звідки відправляла прямо в замогильне царство. Але всім цим Девана промишляла до заміжжя. Після того як, втомившись від норову і підступності дочки, Перун віддав її Святогор, богиня залишила свої домагання на владу і перестала докучати забрели в лісові хащі людям.

Артеміда

Як тільки мова заходить про те, хто у грецькій міфології бог полювання, практично всі люди, не задумуючись, відразу ж згадують про Артеміді. Ця олімпійська богиня не тільки допомагає мисливцям і природі, вона має набагато більш великими функціями, серед яких:

  • захист юних дів;
  • наслание і зцілення жіночих хвороб;
  • зберігання родючості і цнотливості.
Дивіться також:  До чого сниться ковзанка: варіанти тлумачень

Артеміда – близнюк Аполлона. Однак, на відміну від свого брата, вона воліє проявляти активність вночі, проводячи час під місяцем серед рівнин, гір, полів і гаїв. Тому її культ поєднує багато – місяць, кару за безчестя, родючість ґрунтів, святкування і, зрозуміло, полювання.

Зображували богиню в короткій туніці, незмінно з цибулею і стрілами. Її супутниками могли бути різні тварини, включаючи змій і ведмедів. Як і її брат-близнюк, Артеміда була одним з найстаріших і шанованих божеств. А її храмовий комплекс на заході сучасної Туреччини, в стародавньому Ефесі, був одним з прославлених «чудес світу».

Улль

Це скандинавський бог полювання, покровитель лучників і втілення зими. Крім цього, Улль уособлював і смерть. Згідно з міфами, він брав участь у Дикої Полюванні. Зброєю божества був величезний лук, а в якості щита йому служили крижані лижі.

Жив цей древній суворий бог у священній тисового долині, в Идалире. Він був покровителем часу, який починався в кінці листопада і заканчивавшегося в день, коли сонце входило в сузір’я Стрільця. У зимові місяці Улль заміщав Одіна. У цей час бог переховував Асгард снігами та кригою.

Згідно скандинавських міфів, Улль був прийомним сином Тора. Матір’ю йому припадала Сів, а його рідний батько не згадується ні в одній з дійшли до наших днів легенд, міфів або ж саг. Багато дослідників фольклору північного вважають, що батьком Улля є один з тих, що живуть в льодах велетнів, про які згадується в найдавніших скандинавських легендах.

Абдал

Цей бог полювання живе на Кавказі. Крім заступництва тим, хто видобуває дичину, він зайнятий захистом турів, диких свиней та кіз. Божество зображували по-різному. Абдал міг постати в образі прекрасного туру або ж у вигляді білої людини.

Як і багато інші боги, він оберігав природу і жорстоко карав тих, хто полював понад потреби. Після оброблення туш на вівтар Абдала приносилися серця і печінку. Кістки тварин не викидалися. Їх теж жертвували божеству, вважаючи, що він оживить звірів, дарує їм нове життя.

Можливість оживляти вбитих мисливцями тварин – унікальна функція не властива більшості богів. Вона робить кавказького покровителя полювання унікальним. Крім цього, люди вірили, що Абдал був наділений здатністю витягувати дітей з материнського лона. Вважалося, що вони ставали пастухами диких турів.

Апсати

Апсати – ще одне божество з Кавказу. Цей бог опікувався як мисливцям, так і пастухам. Тобто він дбав не тільки про диких тварин, але і про домашніх. Це відрізняє грузинського покровителя мисливців від всіх інших богів, що мають аналогічні функції.

Божество це дуже давнє. Історики вважають, що Апсати, зображується у вигляді чоловіка, з’явився в момент зміни матріархального суспільства патріархатом. Тобто він замінив більш древню богиню Дали, совмещавшую багато функцій, крім заступництва мисливцям і тваринам.

Дивіться також:  Значення імені Чингіз, характер і доля

Згідно міфології, Апсати постає її чоловіком. У деяких легендах бог вважається сином Дали.

Мишкоатль

Це великий бог полювання у древніх племен Месоамерики. Історикам він став відомий в основному завдяки вивченню спадщини ацтеків. Крім полювання, бог уособлював зірки – Полярну, Чумацький шлях. Втілював він і хмари, хмари. Саме ім’я божества перекладається як «Хмарний змій».

Мишкоатль – древній бог, якого, згідно з легендами, породили Земля і Сонце, разом з його сестрами й братами. Зображували це божество з незмінною чорною маскою на обличчі в області очей і загальної військової розфарбуванням в червоно-білій гамі.

Цей бог здатний змінювати свої іпостасі. У ряді міфів він представлений як вогонь. Розрізняються і версії його походження. Крім основної, свідчить про народження від союзу Землі і Сонця, в легендах говориться про те, що бог став нащадком Місяця і Зірок. Шанувався він у 14-й місяць, тобто починаючи з 30 жовтня і закінчуючи 18 листопада.

Саме в цьому місяці на жертовник Мишкоатля приводили жінку і чоловіка. Спочатку жерці вбивали жінку (одночасно чотирма різними способами). Після її загибелі чоловік демонстрував присутнім її відсічену голову, і в цей момент жрець виривав йому серце.

Ноденс

Це бог полювання стародавніх кельтів. Протегував Ноденс не тільки мисливцям, але і морях, річках, собакам. Культ Ноденса існував у Британії і, як припускають вчені, в Галлії. Згідно з легендами, цей бог був першим правителем людських племен. Він втратив свою владу, позбувшись в одному з боїв руки, але повернув її після того, як лікар Кехт зцілив рани, а коваль Крейдне виготовив протез зі срібла. Після цього до імені божества приєднався епітет «Айргетлам», що в перекладі означає «срібна рука». Найбільша з виявлених істориками святилищ знаходиться в Глостерширі, на території Лидни-парку.

Цікава одна із знахідок, зроблених археологами на місці святилища. Вчені виявили табличку з прокляттям, що оповідає про те, що якийсь Сильван закликає прокляття на голови тих, хто вкрав у храмі кільце. Прокляття повинно було діяти до тих пір, поки кільце не повернеться в святилище. Вчені вважають, що мова в цій табличці йде про загадкове кільці, виявленому в Бейсингстоке, в маєтку Вайн, розташованому неподалік. Саме воно стало прототипом кільця Всевладдя з казки про хоббітів.

Діана

Римська Діана – аналог грецької Артеміди. Це божество місяця, полювання і ночі. Вона надає заступництво целительницам, чаклункам і мисливцям, захищає ліси і їх мешканців. Богиня має вплив на Землі, на Небі і в потойбічному світі. Вона протегує важко хворим і вмираючим, терпить несправедливість, пригнобленим і страждаючим від образ.

Найвідоміший з храмових комплексів Діани розташовувався в Римі, на пагорбі Авентін. Походження і зовнішній вигляд богині повністю аналогічні Артеміді. Батьками її вважалися Юпітер і Літо. Діана оберігала жіноча цнотливість і протистояла Венері. Вважалося, що вона носила зачарований щит, що оберігає її від стріл Купідона.