Техногенні грунти – це природні ґрунти та ґрунти, які зазнали зміни і переміщення в результаті виробничої і господарської діяльності людини. Такий матеріал також називають штучним грунтом. Виготовляють його для промислових потреб, а також для благоустрою міських територій.
Призначення штучного ґрунту
Техногенні ґрунти часто використовують в якості підстави житлових, інженерних і промислових будівель. Також з цього матеріалу споруджують залізничні насипи і земляні греблі.
Як правило, обсяги будівництва на техногенних ґрунтах вимірюються сотнями мільярдів кубічних метрів.
Інженерно-геологічні властивості ґрунту
Характеристики грунту визначаються складом його материнської породи або відходів, отриманих у ході його обробки. Також інженерно-геологічні властивості техногенного грунту можна визначити характером впливу на нього людини. Щоб фахівці змогли безпомилково визначити характеристики видобутого будівельного матеріалу, був створений ГОСТ під номером 25100-95. Він називається «Ґрунти та їх класифікація». В даному документі матеріал для будівництва інженерних споруд (насипів і фундаментів будівель) виділено в окремий клас.
Класифікація техногенних грунтів складається з декількох груп:
- 1 група: скельні, мерзлі та дисперсні. Відрізнити їх можна за характером структурних зв’язків.
- 2 група: зв’язкові, скельні, незв’язні, не скельні та льодові. Один від одного вони відрізняються міцністю.
- 3 група: природні утворення, які змінилися під час природного залягання в землі, а також природні переміщені освіти, змінені в результаті фізичного та фізико-хімічного впливу. Також до третьої групи фахівці відносять насипні, намивні ґрунти, які були змінені в результаті теплового впливу.
Також клас техногенних грунтів визначається діленням його на типи та види. Підрозділяють по речовинному складу, найменування, впливу, походженню, умовам освіти та іншим умовам. Багато фахівців вважають, що існуюча класифікація техногенних насипних грунтів має ряд недоліків і потребує деяких уточнень.
