Деякі вирази люди вживають не замислюючись про їх походження. Вони входять в наш словниковий запас у вигляді приказок, десь почутих приповідок. Ось і глава держави застеріг про прийняття рішень «з кондачка». Але що означає «з кондачка»?
На цей рахунок у філологів є одразу кілька версій. Етимологія слова «кондачок» в словниках трактується по-різному. Зупинимо вибір на трьох поважних виданнях: словнику Даля, словнику Ушакова і словника Макса Фармера.
Що кажуть словники
Словник Ушакова (1935-1940) не дає точного правопису вираження «кондачок». Це не дивно, так як слово зустрічається тільки в парі з прийменником. Допускається заміна ненаголошеній голосної «о» на «а» і злите написання з прийменником «з». Автор стверджує, що вислів цей, розмовне і означає «несерйозно, без розуміння». Автор вважає, що етимологія слова неясна. Але вказує, що існує слово «скандачок», про який згадує Даль.
У словнику Даля (світ 1863-1866) скандачок – це зменшувальна форма від скандак, що означає назва плясового прийому, коли чоловіки починають танець, ударяючи п’ятою в землю й ставлячи носок вгору. Він же повідомляє про дослідження говірок терських козаків, в якому скандачок – це стрибок у воду через голову.
Словник Макса Фармера визначає це вираз як прислівник «скондачка». Він вважає, що так називався танець у давньогрецькій комедії (κόρδαξ).
