Свято-Єлисеївський Лавришевский чоловічий монастир: фото, опис, відгуки

На території Білорусі, поблизу села Гнесичи, що розкинулась на правому березі річки Неман, знаходиться старовинний Свято-Єлисеївський Лавришевский чоловічий монастир, заснований, як прийнято вважати, не пізніше 1260 року. Протягом декількох століть його історичне і духовної значення було настільки велике, що вже через сто років він став іменуватися лаврою. Зупинимося коротко на історії цієї обителі.

Інок на чолі князівства

Честь заснування Свято-Єлисеєвського Лавришевского монастиря приписують молодому воєводі Войшелку, батько якого – Міндовг увійшов в історію як засновник першої династії литовських князів. Не бажаючи оскверняти свою душу мирською суєтою, він прийняв чернечий постриг з ім’ям Лаврентій і, віддалившись в лісову глушину, оселився на березі річки Неман в убогій келії, побудованої своїми руками. Поступово до нього стали приєднуватися і інші шукачі святого життя. Саме так згідно Галиуко-Волинському літописі в період між 1257 і 1260 роком був заснований Лавришевский Свято-Єлисеївський чоловічий монастир.

Однак благочестивого ченця недовго судилося прожити далеко від світу. У 1263 році його батько, який правив Великим князівством Литовським, був убитий, і Лаврентій, покинувши засновану ним обитель, усмирял заколот, що охопила державу. Відновивши порядок у осиротілого князівстві, він очолював його з 1264 за 1267 рік, поєднуючи державну діяльність з иноческим служінням. Лише після того, як життя увійшла в колишнє русло, Лаврентій передав правління своєму наступнику − великому князю Шварну, а сам вирушив у Волинські землі, де приєднався до братії Угровского монастиря. У свою обитель він більше не повертався, і про дату його смерті точних відомостей не збереглося.