Стати кращим в улюбленій справі – здорове бажання кожної людини. Бути хорошим працівником або хорошим батьком. Найбільш наочний приклад змагального поведінки ілюструє спорт. Спортсменам, як нікому іншому, близька жага володіння призовим місцем. Але як же тримати себе в руках і не піддаватися емоціям у пориві пристрасного бажання стати першим? Для цього існує спортивна етика. Вона створена, щоб обмежити можливість застосування нечесних способів отримання перемоги. Ця сторона спорту відноситься також і до моральних якостей спортсменів. Перемога, отримана обманним шляхом, не приносить гордості і радості. Спортивна етика регулює поняття чесності і справедливості в житті спортсмена. Вона регламентує правила поведінки і моральні принципи в спортивній діяльності.
Етика спортсмена в суспільній свідомості
Передбачає чесність у всіх відносинах. Спортивна етика в цьому контексті розуміється звичайною людиною як щирість, прагнення до принциповості і правдивості. Дотримання правил, дисциплінованість, культура, здатність зібратися в стресовій ситуації. Повага до суперника є наочним прикладом дотримання спортивної етики. Неможливість кинути спортивне виступ, відвернутися і піти, якщо немає впевненості у власних силах – це те, чого вона вчить. Спортивна поведінка – важливий виховний інструмент у руках педагогів. Підвищує в учнів свідомість, виховує моральні принципи. Патріотизм, відповідальність і дружба також стимулюють моральне розвиток у підлітковому віці.
