Зробити мова емоційно насиченою, красивою і експресивної допоможе синтаксичний засіб виразності. Сюди ж відносяться фонетичні і лексичні. З їх допомогою передають інформацію і власні думки, впливають на слухача або читача.

Засоби виразності: різновиди

Синтаксис-це розділ лінгвістики, який вказує на зв’язок між словами у реченні і словосполученні. Вивчає інтонацію, склад пропозицій, звертання, однорідні члени. Все це виконує кілька функцій.

Виділяють кілька видів стилістичних фігур:

  • Анафора – автор повторює одну й ту ж фразу на початку двох сусідніх пропозицій.
  • Епіфора – спосіб вживання виразів в кінці речення для барвистості подій.
  • Паралелізм при передачі інформації посилює риторичне питання.
  • Эллипсис робить мову живою, виключаючи певний член речення.
  • Градація. Спосіб посилення кожного наступного слова в реченні.
  • Як зробити текст виразним?

    Для створення художнього образу знадобляться такі засоби виразності, як анафора, епітет, паралелізм, градація. З їх допомогою створюють багатопланову картину. Як правило використовують не одне синтаксичне засіб виразності, а відразу декілька.

  • Інверсія. Слова розставлені не в прямому порядку. Синтаксичний засіб виразності робить мову виразнішою.
  • Замовчування. Автор свідомо щось не договорює, щоб пробудити в читача почуття і думки.
  • Риторичне звертання. Відповідь на питання не мається на увазі. Важливо привернути увагу слухача.
  • Антитеза. Протиставлення образів і понять.
  • Сучасні види

    Лексичні та синтаксичні засоби виразності численні і різноманітні. Чіткої класифікації немає, але умовно їх поділяють на три групи: фоника, лексика і фігури. До першої відносяться звукові особливості, необхідні для додання виразності тексту. Найчастіше використовують звуковий повтор у вигляді ассонанса, аллитерации, звуконаслідування.

    У лексиці присутні як нейтральні слова, які позначають поняття без оцінювання з боку оповідача, так і ті, які передають безпосереднє авторське ставлення. Ресурси діляться на дві групи: основні і спеціальні. У перші входять синоніми, антоніми, омоніми, діалектизми, жаргонізми, архаїзми. Все частіше можна зустріти неологізми – слова, які ще не стали звичними. Їх кількість збільшується завдяки розвитку інформаційних технологій для передачі предметів і понять.

    Дивіться також:  Звідки з'явилися слов'яни: визначення, опис та історія

    Серед спеціальних синтаксичних засобів виразності знаходяться такі, які надають тексту сенс, переконливість, особливу яскравість. До них належать епітети, порівняння, алегорія, метафора, метонімія, символ, анафора, риторичне опитування.

    Лексичні засоби виразності

    Основою образотворчої виразності мови вважають слово. Лексичну одиницю використовують не тільки в прямому, але й у переносному значенні. Про людину кажуть, застосовуючи характеристику тварини. Наприклад, використовують боягузтво зайця, незграбність ведмедя.

    Часто допомагає полисемия, при якій слова вживаються в різних значеннях. Серед лексичних і синтаксичних засобів виразності є кілька різновидів груп:

  • Омоніми. Звучать однаково, але відрізняються різним смисловим навантаженням. До них відносяться омографи, які змінюють значення при зміні наголосу (мукА — мукА). Омофоны – слова, які вимовляються однаково, проте відрізняються однією або декількома буквами. Омоформи звучать однаково, але є різними частинами мови. (лечу в літаку – лечу грип).
  • Синоніми. Синтаксичні засоби художньої виразності описують одне і те ж поняття з різних сторін. Відрізняються значеннєвим навантаженням і стилістичній забарвленням. Допомагають побудувати красиву і яскраву фразу, в якій не буде тавтології. Повні необхідні для однакових ситуацій. Семантичні — відтіняють. Контекстні яскраво і багатогранно описують людину або подію.
  • Антоніми. Одна частина слова з протилежним значенням.
  • Що являють собою стежки?

    Слова, які вживаються у переносному значенні, роблять твори яскравим, передають основні ознаки образу. Синтаксичні засоби виразності мовлення необхідні у творах, щоб глибше показати подію або розповісти про людину.

    У байках вживають алегорію. Щоб перебільшити ознаки або здійснюється дія, знадобиться гіпербола. У 19 столітті письменники сатирично описували вади суспільства з допомогою гротеску. Коли приховують справжній зміст переданої інформації, її маскують під іронічними висловами. Щоб неживих істот надати властивості живого, знадобиться уособлення.

    Дивіться також:  Теорема Ерроу про неможливість та її ефективність

    Вживання в художній літературі

    У процесі читання оповідань, романів, поем читачі звертають увагу, що кожен письменник дотримується своїх правил написання. Для розкриття теми використовують різні техніки:

  • Оксюморон – з’єднує поняття, які не можуть перебувати разом. Наприклад, мертві душі.
  • Синекдоха – тип опису цілого через якусь частину. Наприклад, образ людини створюється при описі одягу або зовнішності.
  • Порівняння – опис двох предметів з використанням спілок як і ніби.
  • Епітети – яскраві слова-прикметники.
  • Метафора – передбачає використання іменників і дієслів у переносному значенні.
  • Представлені в таблиці синтаксичні засоби виразності допоможуть зрозуміти, що хотів сказати автор, які характеристики притаманні людині або предмету. За допомогою слів і виразів складається повна картина про передаються образах.

    Жанри реклами як засіб виразності

    У поняття «жанр» входить відображення дійсності з низкою стійких ознак. Сюди входить взаємодія автора з картиною буття, мовне і композиційне оформлення. Реклама – це тонкий склад. Вона може бути друкованої, на радіо і телебаченні, в інтернеті.

    Вище в таблиці синтаксичні засоби виразності, які допомагають донести потрібну інформацію. Реклама може бути у вигляді листівок, буклетів, журналів. З допомогою афіші повідомляють про час і місце проведення заходу.

    Щоб психологічно втягнути читача, використовують «життєві історії». Цей вид нагадує такий літературний жанр, як розповідь. Буклет – це рекламний жанр, в якому поєднується фольклор та побутова тематика. Фольклорним жанром вважають короткий призивне повідомлення, яке складається з одного-двох речень.

    Серед прикладів синтаксичного засоби виразності телевізійне оголошення. Воно може бути у формі відео, відеофільму, передачі.

    Засоби виразності: приклади

    Щоб зрозуміти, як використовуються засоби мовлення, потрібно звернути увагу на авторські висловлювання:

  • Анафора. Чекай, поки прийдуть дощі, чекай, поки не відбудуться грози.
  • Градація. Ми аплодували голосно, оглушливо, гамірно.
  • Інверсія. Сукня ми купили чудове!
  • Риторичне питання. А не зібратися нам всім за столом?
  • Епітети. На сумній галявині блукає самотня місяць.
  • Уособлення. Вода мовчить, але берег вже поруч.
  • Дивіться також:  Склад чорного пороху. Як виготовити?

    Щоб зробити мова переконливою, використовують різні виражальні засоби. Барвисті обороти виручають під час виступу перед публікою, на мітингах, у передвиборних компаніях. Потрібно пам’ятати, що в офіційно-ділової мови їх не вживають. Знадобляться точні і переконливі промови.