Семіотика культури охоплює великий спектр визначень. Передбачається, що поняття передбачає цілий ряд досліджень в культурології, які пізнають культуру з точки зору семіотики, науки про знаки. Семіотика і культура – це два багаторівневі системи, які регулюють та підтримують людські відносини. Культура прагне здобувати нові знаки і тексти, зберігати й передавати через покоління. Щоб краще зрозуміти історію семіотики культури, необхідно знати зміст цих понять, а також те, що вони в себе включають.
Семіотика
Семіотика – термін, який широко використовується в роботі багатьох дослідників мови. Поняття означає науку про знаки і системи знаків. Тому, кажучи про культуру як про знакову систему, необхідно говорити і про текст, як першому джерелі знаків. Семіотика культури і поняття тексту міцно пов’язані між собою. Без писемних пам’яток не з’явилася б і наука про знаки.
Семіотика розроблялася ще в Стародавній Греції. Багато філософські школи намагалися знайти відповідне визначення для пояснення зв’язку між різними мовними явищами. Грецька семіотика стала більшою мірою наближена до медицини, а не до мови.
Сам термін вводиться лише в XVII столітті Локком, який вважає, що основна мета науки – це ретельне виявлення природи знаків. Ця наука згодом стає в його роботах частиною етики, логіки і навіть фізики. Це означає, що семіотика – це логічна наука, в якій все чітко структуроване. Саме тому пізніше наука відображає два аспекти – логічний і лінгвістичний, які за своєю природою дуже схожі, але охоплюють різні сфери діяльності людини.
