Педагогічні колективи дитячих садків для досягнення поставленої перед ними освітньої мети повинні застосовувати у своїй роботі методично продуману комбінацію двох видів діяльності дітей. Одна з них – спільна. Вона передбачає взаємодію кожної дитини з вихователем і зі своїми однолітками. Другий вид діяльності – самостійна. Цей напрям вимагає від педагога максимально пильної уваги до своїх вихованців. Дорослий у цьому випадку відіграє роль спостерігача. Він вже не товариш по іграх. А це вимагає великої концентрації спеціаліста на питаннях методичної доцільності будь-якого кроку. Особливо актуально це в тому випадку, коли справа стосується самостійної діяльності дітей в 1 молодшій групі, тобто у віці від 1,5 до 3 років.
Визначення поняття
Під самостійною діяльністю дітей у дитячому садку розуміють такі заняття, які привчають малюків до виконання поставлених дорослим завдань розвиваючого або виховного характеру, без сторонньої допомоги.
У цьому випадку педагог не бере участь у самому процесі, а тільки направляє дитину.
