Руські князі Борис і Гліб: життєпис, загибель, канонізація. Мучеників-страстотерпців: благовірні князі Борис і Гліб

Руські князі Борис і Гліб стали першими святими, продемонструвавши людям, як слід приймати Божу волю, як жити і вмирати з ім’ям Господа і за його заповітами. З їх іменами пов’язані три дати православного календаря:

  • 2 травня – день перенесення мощей в усипальницю нової церкви;
  • 24 липня – день пам’яті князя Бориса;
  • 5 вересня – день пам’яті князя Гліба.
  • Родина князя Володимира

    У X столітті, коли Русь була роздробленою і язичницької землею, у київського князя Володимира і його дружини Милолики народилися сини Борис і Гліб. Шлюбів у язичника-князя було вже кілька, а, відповідно, і дітей він мав безліч. Князі Борис і Гліб, будучи молодшими, не претендували на київський престол.

    Із старших дітей, тих, що могли за правилами успадковувати після батька князівську владу, були Святополк і Ярослав. Ярослав був рідним княжим сином, а Святополк – тільки визнаний таким, тобто усиновленою в більш ранньому шлюбі.

    Життя князя Володимира проходила в постійних війнах і битвах, саме так жили князі в той час: вміння захистити свої землі від зовнішнього ворога, та приєднати до своїх земель здобуті у сусідів – цінувалося понад усе.