Вже новонароджена дитина має всі біологічні передумови для повноцінного соціального життя. Як реалізуються ці якості, яке вони знайдуть застосування в суспільній життєдіяльності, залежить від оточення самої людини. Одне можна стверджувати категорично: без суспільства собі подібних рівень соціалізації особистості залишається на нулі. Прикладами служать численні випадки дітей-мауглі, виховані тваринами. Такі люди в подальшому не могли прижитися в людському суспільстві.
Поняття соціалізації в соціально-психологічній науці
Дослідженнями процесу суспільної адаптації та взаємодії людини з його оточенням займалися багато вчених протягом декількох століть. У всіх їх дослідженнях можна знайти загальні постулати, які є основою для визначення самого терміна «соціалізація». Мабуть, найбільш ємне пояснення цього поняття належить основоположнику науки соціології Огюсту Конту. Вчений розглядав саме суспільство як живий організм, який розвивається в гармонії і досконалості. Внаслідок цього людина як одиниця даного цілого повинен слідувати загальноприйнятим моральним законам. Процес інтеграції індивіда в суспільство Огюст Конт запропонував назвати соціалізацією. Перший і основоположний інститут такої взаємодії людини з оточенням – сім’я, яку вчений назвав «вічною школою і зразком громадськості».
