Нам дано одне життя? Але тільки не в кіно! Маса фантастичних та містичних картин дозволяють своїм героям в силу обставин, що склалися чи по своїй волі неодноразово повертатися в минуле, знову проживати сьогодення і намагатися змінити майбутнє. До таких проектів відноситься фільм «Ефект метелика» (2004), де в головних ролях знімаються Ештон Кутчер («Де моя тачка, чувак?») Емі Смарт («Адреналін»). Проект отримав номінацію на премію «Сатурн», його рейтинг IMDb: 7.70. Крім безлічі інших достоїнств, стрічка має кілька альтернативних фіналів. І якби продюсер не вимагав від режисера хепі-енду, студія не задумувала сіквел, а публіка не вередувала на тестових скринингах, кінцівка «Ефекту метелика» могла виглядати зовсім інакше.
Відповідно до поняття ефекту метелика з Теорії хаосу
Видатному літератору Рею Бредбері було достатньо однієї сгинувшей метелики, щоб корінним чином змінити хід розвитку людської цивілізації і написати оповідання «И грянув грім» про непередбачуваність наслідків подорожей у часі. Автори «Ефекту метелика» – режисерський дует Еріка Бреса і Дж. Маккі Грубера – хоч і розмістили в своєму проекті епіграф, який стверджує, що помаху крила комахи цілком достатньо для виникнення урагану, схильністю до лаконізму не страждають. Вони піддають персонажі неодноразової трансформації, намагаючись привнести щось нове у відверто заїжджену тему. Їм це вдається лише з урахуванням альтернативних кінцівок фільму «Ефект метелика».
