Опалення теплиці – одна з ключових умов стабільного розвитку теплолюбних рослин в зимовий період. Збалансований мікроклімат дозволяє щорічно збирати 2-3 врожаї, що в північних регіонах при стандартній температурі без штучного обігріву неможливо. Залишається лише визначитися з відповідною системою регулювання параметрів мікроклімату. Як показує практика, повітряне опалення теплиці є оптимальним рішенням і в плані конструктивно-технічного виконання, і з точки зору сумісності з найбільш популярними культурами, які вирощують в закритих умовах.
Загальні вимоги до зимового опалення теплиці
Мікрокліматичні вимоги до облаштування тепличних і парникових господарств визначаються документацією СП 60.13330, в якій поєднуються правила організації опалення та вентиляції. В контексті розгляду повітряної системи обігріву цей звід правил особливо актуальне. Отже, до основних вимог належать такі:
- При організації систем опалення та вентиляції слід враховувати вплив обладнання не тільки на рослини, а в комплексі – на ґрунт, вологість, швидкість циркуляції повітряних потоків і т. д.
- Опалення бажано організовувати таким чином, щоб воно передбачало і природний обігрів крім штучного. Тобто конструкційно навіть в зимовий період повітряне опалення теплиці слід поєднувати з надходженням прямих сонячних променів.
- З точки зору можливостей регуляції мікробіологічного балансу бажано поєднувати водяне та повітряне опалення. Цей варіант, зокрема, дозволить забезпечити і більш інтенсивний обігрів грунту.
- Важливо дотримуватися рівномірність обігріву повітря. На рівні заввишки до 1 м від земної поверхні повинна бути організована подача тепла в обсязі не менше 40%. Зниження цього коефіцієнта допускається в технологічних дільницях та місцях з рослинами, які в принципі не вимогливі до обігріву.
