Пост-рок – це відхід від традицій?

Що ж являє собою пост-рок? В першу чергу це жанр експериментальної музики. Даний напрямок характеризується застосуванням музичних інструментів, які звичні для року, але при цьому використовуються абсолютно нетипові для традиційної рок-музики ритм, мелодія і тембр. Музиканти, які відносять свою творчість до даного напрямку, в основному грають саме інструментальну музику. Вона об’єднує в собі і джаз, і електронну музику, і ембієнт, і традиційний рок. Визначити точні принципи даного напрямку складно, адже пост-рок – це з’єднання і опис самих різних стилів звучання.

Звідки з’явився пост-рок?

Датується поява такого жанру в музиці 1994 роком. Вперше використав його музичний критик з Британії Саймон Рейнольдс. У березневому випуску в журналі Mojo Magazine автор випустив огляд на новий альбом групи Bark Psychosis. Саймон вжив термін “пост-рок”, визначаючи такий музичний напрям, де звичні для традиційного року інструменти використовуються не за призначенням. Що це означає? Наприклад, гітари призначені для того, щоб створювати тембри і текстури, а не для рифів і акордів.

Ще одна згадка про пост-рок відноситься до кінця 1980-х років, і вживав цей термін російський джазовий саксофоніст Олексій Козлов. Він же в 1989 році заснував “Асоціацію пост-року”, в яку увійшло безліч груп, наприклад, “Арсенал”, “Ввічливий відмова”, “Нюанс”, “До мажор” і багато інших. У той час вважалося, що пост-рок – це нове звучання і відмова від звичних мелодій.