Зі сторінок Нового Завіту виявляється, що послання святого апостола Павла до филип’ян стало результатом його місіонерської діяльності в Європі, куди він вирушив разом зі своїми супутниками, такими ж, як і він, проповідниками нової віри − Тимофієм, Силою і Лукою. Першим великим європейським центром, отримали від них звістку про прихід у світ Спасителя, став македонський місто Филипи, жителі якого іменувалися в ті часи филиппийцами. До них-то і було звернено апостольське послання.
Перша в Європі християнська громада
У новозавітної книги «Діяння апостолів» йдеться про те, що в Филипах апостолу Павлу довелося побувати тричі. Після свого першого візиту він заходив туди двома роками пізніше по дорозі в Корінф і ще через деякий час, доставляючи милостиню (грошовий збір) членам єрусалимської громади.
Багато жителів міста, які були перш язичниками (іудеїв там було вкрай мало), жваво відгукнулися на апостольські проповіді, і в короткий термін з них була утворена перша в Європі християнська громада, що доставило невимовну радість її засновнику. З послання апостола Павла до филип’ян видно, що в наступний період він не втрачав з ними контакту і керував їх духовним життям через своїх посланців чи інших осіб, з якими відправляв поточну кореспонденцію.
