Світова література має багатий арсенал різноманітних прийомів, які допомагають створювати художні образи. Краще всього характеризує героя його портрет. Адже персонаж є не тільки конкретною особистістю, але й узагальненням. Письменник намагається показати його риси характеру і зацікавити читача його зовнішністю, долею, навколишнім оточенням.
Важливим засобом характеристики персонажа є портрет. Дуже часто автори описують фігуру, обличчя, одяг, рухи, жести, манери дійових осіб. Опис зовнішності може розповісти дуже багато про людину. У статті ми спробуємо дати визначення того, що таке портрет у літературі, наведемо його приклади. Також визначимо основні види описів людини в книгах.
Звернемося до теорії
Що таке портрет у літературі? Під портретом персонажа мається на увазі зображення його зовнішності: фігури, обличчя, вбрання. До нього додають видимі властивості поведінки: жести, міміку, ходу, манеру триматися. Прикладів портрета в літературі дуже багато. Вони допомагають читачеві наочно уявити собі думки, почуття, вчинки, мова, зовнішність діючої особи.
Спробуємо дати визначення портрета в літературі. Це засіб художньої виразності, через яке письменнику вдається розкрити типові риси характеру своїх героїв, а також передати свої ідеї через їх зовнішність. Подібний прийом допомагає розкрити внутрішній світ персонажа. З опису людини можна дізнатися його вік, національність, соціальний стан, смаки, звички, темперамент і навіть характер.
В залежності від роду, жанру твору підбирається і портрет людини в літературі. Для цього багато років майстри слова користувалися певними канонами та зразками. Аж до кінця 18 століття загальні риси переважали над індивідуальними. Але потім став спостерігатися перехід від абстракції до конкретики, почуттів, достовірності та неповторності.
Саме слово “портрет” запозичили з французької мови (portraire). Воно має значення – “відтворювати щось межа в межу”. Портрет у творах літератури і на полотні має відмінності. Вони обидва описують зовнішність людини, але різними засобами. Письменник малює свої портрети словом. Ось приклад портрета в літературі з повістю Володимира Короленка “У дурному суспільстві”:
Це був хлопчик років десяти, більше мене, худорлявий і тонкий, як тростинка. Одягнений він був у брудній сорочці, руки тримав у кишенях вузьких і коротких штанців. Темне волосся лохматились над чорними замріяними очима.
Цей портрет хлопчика Валика дає уявлення не тільки про його зовнішньому вигляді, але і про життя героя. Читач уявляє собі бідного хлопчика з знедоленим дитинством. Відразу відчувається, що за ним не доглядає матір.
Дзеркалом душі називають очі людини. Письменники дуже часто звертають увагу саме на них.
За описом зовнішності можна судити про те, як сам автор ставиться до свого героя: співчуває, співпереживає або засуджує. Ласкаві опису можуть містити слова зі зменшувально-пестливими суфіксами.
