Формування грамотного письма є однією з найбільш складних завдань на початковому етапі навчання дітей у школі. Вчителі російської мови щорічно стикаються з необхідністю підготовки школярів і прекрасно усвідомлюють всю цінність перших кроків у цьому напрямку. Становлення навичок орфографічної зіркості — це систематична робота, яку педагоги починають проводити з дітьми в молодших класах. Весь процес подальшого навчання багато в чому залежить від того, наскільки кваліфіковано подавався матеріал для засвоєння необхідних навичок на уроках російської мови.

Визначення понять

Для розуміння суті питання слід звернутися до базових термінів. В основі всього лежить слово орфограмма, без якого навряд чи обходиться хоча б один урок російської мови в школі. Під даним поняттям може матися на увазі важке місце в слові або помилкове місце у листі. Однак таке визначення погано розкриває вкладається в термін сенс, а тому нерідко вводить учнів в оману. Одним з найбільш поширених помилкових узагальнень можна назвати те, коли школяр сприймає орфограмму як конкретне місце в слові, де звук чується неясно або де пишеться не так, як чується. Визначення від вчених-методистів також не повністю розкривають суть даного поняття. У них лише говориться, що орфограммой можна вважати ті літери, слова чи частини тексту, в яких існує небезпека помилки, а тому потрібні перевірка і застосування відповідних правил мови.

Учні повинні розуміти, що правильний вибір забезпечується виключно наявністю необхідних знань. Орфографічна пильність — це вміння виявляти орфограммы. Якщо ж розглянути даний термін з боку фонетичної концепції, то він представляє з себе здатність до оцінювання кожного звуку в слові, можливості визначення слабкої і сильної позиції. Процес сприйняття орфограмм для пишучого людини при цьому буває двох видів — зоровий і слуховий. Високий рівень грамотності передбачає наявність обох варіантів. Як правило, комплекси вправ спеціально створені для розвитку зорового сприйняття, проте слухова орфографічна пильність є основою для правильного усного та писемного мовлення.

Опис процесів сприйняття

В ході різних досліджень встановлено ефективність застосування різних методик. Зокрема, вдалося виявити той факт, що на початковому етапі розвитку орфографічної зіркості у школярів слід звернути особливу увагу на мовні кинестезии, тобто звичайне обговорювання. За допомогою цієї дії діти в ході навчання починали сприймати мову більш точно. Зорова складова при цьому покликана привертати увагу школярів до відмітним особливостям і унікальним рисам орфограмм. Також за допомогою візуального сприйняття проводяться вправи у порівнянні й аналізі.

Варто відзначити, що будь-які графічні та орфографічні написання можливі лише за умови постійного зіставлення цих орфографії з вимовою мовних одиниць. Букви, склади і слова безперервно піддаються фонетичного аналізу і фонологічної оцінці. Якщо з сильними позиціями написання просте й однозначне, то зі слабкими все дещо складніше. Саме тут важливу роль починає грати формування орфографічної зіркості учнів. Розвинений фонетичний слух дає можливість швидко знаходити слабкі місця і правильно вирішувати виниклі в ході написання завдання.

Методика Троцького та її обґрунтування

Не так давно сучасні школи взяли на озброєння новий метод, автором якого прийнято вважати вчителі російської мови з великим стажем педагогічної роботи П. С. Троцького. Основа застосовуваного способу досить проста: слід поєднувати орфографическое читання з артикуляційної пам’яттю. Метод дозволяє запам’ятовувати складні слова шляхом багаторазового повторення цих слів вголос, при цьому вимова має в точності повторювати правильне написання. Однак спеціалісти визнають, що такий варіант не може вважатися універсальним для повноцінного формування орфографічної зіркості. Справа в тому, що таким чином діти не проводять теоретичного осмислення вивченого матеріалу, хоча сама методика однозначно позитивно впливає на загальний рівень грамотності школярів.

К. Д. Ушинський, будучи викладачем російської мови в 19 столітті, прийшов до висновку, що сукупність зорового, слухового і кинестезического сприйняття у дитини молодшого віку є основною чуттєвої базою для орфографічних навичок. Враження набагато краще відкладаються в пам’яті, якщо в їх формуванні брала участь велика кількість органів чуття. Більш сучасні дослідження на предмет відкладання інформації в людській пам’яті свідчать про те, що без опори на яку-небудь розумову діяльність і розуміння подій, процесів і явищ зовсім неможливо засвоїти матеріал або отримати необхідні знання. У свою чергу, уривчасті і поверхневі відомості, які не дають можливості повного розгляду всіх нюансів, що потребують багаторазового повторення побаченого або почутого з метою подальшого закріплення. Розвиток орфографічної пильності на уроках російської мови дозволяє скоротити час, потрібний для засвоєння матеріалу і його коректного відтворення.

Дивіться також:  Що таке ілюмінація? Значення слова, фото

Розпізнавальні ознаки

У першу чергу дитина повинна виробити у себе свідоме ставлення до власного листа, а також сформувати мотивацію для звернення до правил та словників. Грамотне написання починається з початкового вміння бачити орфограммы. Учневі необхідно не лише сприймати й усвідомлювати свої дії. Не менш важливим моментом є вміння класифікувати знайдені орфограммы, правильно визначаючи їх тип. На самому початку необхідно користуватися послідовною перевіркою всіх вивчених раніше ознак. Коли ж ми розвиваємо орфографічну пильність на належному рівні, така фіксація властивостей вже не потрібно, а орфограмма розпізнається одномоментно. Коректне знаходження обумовлюється знанням розпізнавальних ознак і сформованою навичкою їх визначення.

Існує ще одне визначення орфографічної зіркості. Як правило, воно наводиться в різній прикладній літературі по психології. Узагальнено у таких джерелах говориться, що орфографічна пильність — це здатність учнів застосовувати цілеспрямовано пізнавальний процес для виявлення та подальшої класифікації орфограмм в результаті оцінки їх ознак на основі послідовної фіксації. Такий метод можна застосовувати лише на початковому етапі, а в майбутньому у главу кута ставиться одночасне знаходження інтегрального образу-орієнтира. З наведеного визначення можна зробити один досить важливий висновок про те, що стартова методика навчання передбачає обов’язкове ознайомлення школярів з розпізнавальними ознаками орфограмм і їх подальшим запам’ятовуванням.

Робота з учнями початкових класів

Всього є шість основних правил, які слід продемонструвати. Наведені нижче необхідні і достатні для виявлення орфограмм розпізнавальні ознаки зазвичай застосовуються в роботі з учнями 1-4 класів.

  • Звернення уваги на складовий і морфемный склад слова при перенесенні на новий рядок.
  • Фонетичні ознаки. Для формування орфографічної пильності на уроках російської мови обов’язково потрібно шукати такі позиції у словах, які неможливо перевірити вимовою. Для голосних така ситуація характерна при їх знаходженні в ненаголошеній позиції, а для парних приголосних — при їх розташуванні в абсолютному кінці слова або перед іншими парними приголосними. Уміння розпізнавати орфограммы на фонетичному рівні чудово розвиває інтуїцію, мовне почуття і мовленнєвий слух у школярів.
  • Семантичні ознаки. Засвоєння відбувається при вивченні та порівнянні власних і нарицательных імен іменників.
  • Морфемные ознаки. Проводиться облік положення звуку і тієї букви, якою він представлений на листі. Остання визначається щодо морфеми, при цьому помилки найчастіше допускаються при знаходженні в закінчення, префікс, суфіксі або корені слова.
  • Букви, звукосполучення та окремі звуки, які передбачають ймовірність різного написання. До таких відносяться голосні (а, о, е, і, я), сполучення (стн або сн, здн або дт, а також подібні), глухі приголосні і парні дзвінкі (б, п, в, ф, г, к, д, т, ж, ш, з, с).
  • Морфологічні ознаки. Покликані показати положення літери чи звука у якоїсь конкретної частини мови. Засвоєння відбувається в період вивчення школярами головних граматичних категорій. В якості прикладу можна навести безударное падежное закінчення у іменника.
  • Психологія формування орфографічної зіркості

    Роботи ряду фахівців дали можливість систематизувати і класифікувати структуру даного процесу. У працях А. Р. Лурія, П. І. Зінченко і М. С. Шехтера прийнято виділяти три головних компонента орфографічної зіркості: мотиваційний, операційний і контролюючий. Перший з них для письмовій промови діє в основному в комунікативному плані. Учні повинні усвідомлювати важливість постановки орфографічних завдань і необхідності грамотного написання. Викладач в цьому випадку проводить мотивуючу лекцію про те, чому письмова і усна мова потребує дотримання мовних правил і норм.

    З точки зору психології, розвиток орфографічної пильності в молодших школярів також нерозривно пов’язане з операційним компонентом, який базується на активній участі фонетичного слуху учнів в ході роботи. Процес промовляння дозволяє проводити звуковий аналіз, а на вже сформованому рівні в подальшому застосовується цілеспрямоване зорове сприйняття. Контролюючий компонент пропонує дітям провести самоаналіз написаного тексту і звірити отриманий результат з отложившимися в пам’яті зоровими образами, отриманими під час навчання.

    Все вищесказане підводить до того, що існує чотири нюансу, активно впливають на формування орфографічної пильності в молодших школярів:

    • довільне і мимовільне увагу для встановлення самоконтролю і самоперевірки безпосередньо в процесі та після виконання роботи;
    • зорове і слухове сприйняття, що припускає під собою застосування цілеспрямованого аналізу написаного тексту;
    • проведення ряду логічних операцій в ході роботи, включаючи класифікацію, конкретизацію, систематизацію та порівняння;
    • становлення зорової пам’яті, яка дає можливість запам’ятовувати і в майбутньому відтворювати зорові образи яких-небудь конкретних орфограмм.
    Дивіться також:  Часослов герцога Беррійського: опис, історія створення та фото

    Застосування слухового фактора

    Широко відомо, що пише людина, у першу чергу спирається на чутне. Кваліфікований викладач обов’язково приділить першорядне увагу раннього розвитку фонематичного слуху біля своїх учнів. Дитина повинна вміти добре слухати і чути як свою власну мову, так і настанови на уроках. Робота розпочинається вже в першому класі школи. Як приклад вправ для формування орфографічної пильності на уроках російської мови можна запропонувати такі варіанти.

  • Диктант з підкресленням. Викладач може нарочито постукувати по столу указкою в той момент, коли він вимовляє яке-небудь слово з орфограммой. Сенс дії полягає в тому, що учень активізує розумову діяльність, починає обмірковувати написане і шукає правильний варіант різними відомими йому способами.
  • Пошук «небезпечного місця». Викладач говорить вголос яке-небудь слово. Учні повинні плеснути в долоні рівно тоді, коли почують і розпізнають орфограмму. Таким чином діти навчаться визначати звуки, яким не можна довіряти на листі. Слід чергувати слова з відсутністю «небезпечних місць», з однією або декількома орфограмами.
  • Запалювання маячка. Порядок дій включає в себе проведення звукового аналізу і подальше складання схеми. Можна використовувати червоні кружечки, які учні будуть класти під «небезпечними місцями» у слові. Викладач повинен надати вирізані з абетки літери для викладання. Замість «небезпечних» місць при цьому слід використовувати червоні кружечки. Такий процес, зазвичай, викликає в дітей жвавий інтерес і служить першим кроком для самоконтролю в ході написання тексту.
  • Світлофор. У даній вправі-грі можна використовувати ті ж самі червоні кружечки. Як тільки учні бачать орфограмму, вони відразу ж повинні сигналізувати ними вчитель.
  • Застосування зорового фактора

    Прийоми орфографічної зіркості багато в чому будуються на візуальному сприйнятті розглянутих мовних конструкцій. Зоровий фактор працює, якщо дитина запам’ятовує будь-який непроверяемое написання. За даними досліджень групи вчених, діти можуть лише один раз неправильно написати будь-яке слово, а отриманий при цьому графічний образ уже міцно відкладеться в їх пам’яті. Для усунення такої навмисної помилки доведеться не менше 100 разів провести коректне написання. Експерти радять спочатку привчити школярів до того, щоб вони піддавали сумніву «небезпечні місця» і попереджали помилки. Для цього існує ряд способів і вправ, перерахованих нижче.

  • Робота з сигнальними картками. Забезпечує високий рівень зворотного зв’язку з викладачем. Провести усний словниковий диктант з допомогою сигнальних карток для розвитку орфографічної пильності на уроках російської мови досить просто. Учні повинні подавати вчитель сигнал і вказувати на знайдену в ході написання тексту орфограмму. Після дитина приймає рішення про те, яку букву він хоче написати, але робить це тільки після схвалення вчителя.
  • Слова з «дірками». Важке місце потрібно обов’язково якось відзначити або просто пропустити букву. Перед написанням слід поцікавитися про правильність вибору у викладача або самостійно знайти вірне написання в словнику.
  • Диктант з відповідним обґрунтуванням. Відрізняється від звичайного варіанту вправи тим, що від учня вимагається не тільки написання диктується викладачем слова з ненаголошеній гласною, але і написання перед ним перевірочного. Обґрунтування орфограмм сформує у дитини навичка «чути небезпечні місця» і повністю задіяти розумовий процес для вибору правильної літери.
  • Самостійний диктант. Викладач повинен привести будь-яку пропозицію для написання. В якості прикладу підійде «Прийшла зима». Далі починаються міркування вчителя вголос про те, що в слові «прийшла» є приставка «за», а в слові «зима» є безударна голосна «і», яку легко перевірити наголосом у слові «зими». Після цього диктується нова пропозиція, однак на цей раз діти повинні самі почати аналогічний розбір. При цьому не слід квапити учнів, бо як швидкість дій відповідає поточному рівня розвитку орфографічної пильності на уроках російської мови.
  • Підготовка до диктанту, твору чи переказу. Для проведення вправи необхідно заздалегідь виписати всі слова з важкими орфограмами. Учням слід читати їх вголос хором та окремо. Після допускається вислуховування пояснень дітей про те, чому певний написання є правильним. Також учні повинні скласти кілька речень з наведеними словами. Повторення даного методу сприятиме не тільки підвищенню орфографічної зіркості школярів молодших класів, але й одержання найкращих результатів різних письмових робіт, що дасть дітям додаткову мотивацію для навчання.
  • Побудова опорної схеми. Для першокласників підійде варіант з домовленням короткого тексту з трьох пропозицій. При цьому перед безпосереднім написанням будується опорна схема. Для цього учні прохлопывают кількість слів у кожному реченні.
  • Осмислення при листі. Метод підходить для вправ на розвиток орфографічної зіркості при перевірці ненаголошених голосних. Викладач диктує п’ять слів з даними «небезпечним місцем». Учні повинні записати їх і підкреслити ненаголошені голосні. Якщо ж дитина пропустить при написанні орфограмму, то йому нічого буде виділяти. Таким чином учні будуть думати перед тим, як написати слово.
  • Попередній перегляд тексту. Такий спосіб найкраще підійде школярам з дуже слабкими результатами. Учень зможе заздалегідь врахувати всі пропозиції і написати правильно хоча б частину слів. З часом це може дати поліпшення кінцевих результатів.
  • Неправильне лист. Досить спірний метод, тому як може привести до зворотного ефекту. Проте деякі учні з великою охотою вишукують чужі помилки. Варто відзначити, що даний варіант більше підходить тим дітям, які вже мають до певної міри розвинуті навички орфографічної зіркості в початковій школі.
  • Дивіться також:  Інформаційний вибух: поняття та характеристика

    Застосування артикуляцій і проговорення

    Фахівці відзначають, що правильному розвитку навичок грамотності не в останню чергу сприяють вправи, при яких друкарська рука робить ритмічні рухи. З цієї причини багато вчителя в ході проведення уроку дають багато письмових завдань. Це можна назвати непрямим методом розвитку орфографічної зіркості в російській мові, бо як учень автоматично запам’ятовує графічні образи всіх записаних ним слів, а в подальшому просто відтворює їх з пам’яті.

    Не менша роль відводиться і промовляння. Слова при цьому вимовляються в точності так само, як і повинні бути написані. Викладачі відзначають, що цей прийом є одним з найбільш ефективних при роботі з учнями різних вікових груп. Дитині потрібно чітко по складах промовляти кожне записуване слово. Таким чином вимову вголос поєднується з артикуляциями при листі. Особливу ефективність для орфографічної зіркості учнів цей метод показує з найбільш важкими в запам’ятовуванні словами. Обговорювання одних і тих же проблемних ділянок здійснюється в рамках декількох занять, поки дитина повністю не закріпить правильне написання в пам’яті.

    Коментування для підвищення грамотності

    Наведений спосіб хороший тим, що учень здатний серйозно підвищити рівень самоконтролю при роботі з текстом. Сенс вправи полягає в озвучуванні дитиною в процесі написання пояснюють міркувань, які давали б чітку відповідь на те, чому в тому чи іншому випадку вибрано якесь рішення. В першу чергу учень визначає і коментує знайдену орфограмму. При цьому не слід в точності цитувати правила з підручників у повному обсязі. Достатньо просто навести окремі коментарі, які би могли відобразити хід думки дитини. Подібний спосіб зарекомендував себе також при самоосвіті у розвитку орфографічної зіркості. Серед плюсів регулярного застосування цієї вправи можна відзначити підвищення загального рівня мислення, уваги, пам’яті та мовлення учнів. Свідоме застосування правил відмінно сприяє своєчасному попередженню помилок при листі.

    Завдяки коментування дитина вчиться висловлювати свої думки ясно, чітко і досить лаконічно, але при цьому обґрунтовано і потрібною мірою повно. Для викладача таким чином відмінно виявляється поточний рівень розвитку орфографічної пильності в молодших школярів. Таким методом вчителі часто проводять систематичну перевірку знань і при необхідності загострюють увагу на найбільш проблемному матеріалі. Саме по собі коментування проявляється також і в письмовій формі шляхом виділення самої орфограммы і умов, від яких залежить її коректне правопис. Зазвичай застосовується одинарне та подвійне підкреслення. Першим виділяється орфограмма, а другим — попередні або наступні літери, що впливають на вибір.

    Висновок

    Прищеплювати любов до російської мови і правильного письма слід починати з самого молодшого віку школярів. Можна сказати, що орфографічна пильність — це систематична і цілеспрямована робота, що сприяє формуванню у дітей навичок по розпізнаванню орфограмм і прищеплювання учням грамотної і поставленої усній і письмовій промови. Добре сформовані здібності при цьому в будь-якому випадку позитивно позначаються і на загальному рівні розвитку дітей, допомагаючи їм відкрити нові можливості в різних сферах життя.