Windows 7 полюбилася багатьом користувачам саме за кілька незвичайне оформлення інтерфейсу системи, в якому вперше була застосована візуалізація на основі комбінування напівпрозорих елементів в одному стилі, що отримав назву теми Aero. Однак новий інтерфейс мав два взаємовиключних моменти, які стосувалися комп’ютерних конфігурацій, лише мінімально відповідають вимогам самої ОС. Багато користувачі досить смутно уявляють собі, як саме проводиться налаштування візуальних ефектів в Windows 7, оскільки воліють користуватися стандартними схемами. Між тим, такі дії не завжди актуальні.
Оформлення інтерфейсу і його вплив на завантаження ресурсів
Але що ж це за два взаємовиключні чинники, про яких побіжно було згадано вище? Так, дійсно, новий інтерфейс виглядав на момент виходу «сімки» дуже незвично, адже раніше корпорація Microsoft особливо сильно прикрашенням зовнішнього вигляду своїх систем не займалася (вперше це проявилося тільки у версії ХР). Але застосування такої візуалізації звело нанівець всі спроби змусити систему нормально працювати на тих терміналах, конфігурація яких відповідала мінімальним заявленим вимогам впритул. Абсолютно всі встановлені за замовчуванням ефекти Aero-теми навантажували системні ресурси занадто високо, що безпосередньо відбивалося на оперативної пам’яті і графічний адаптер. Грубо кажучи, на виконання додаткових системних і користувальницьких процесів просто не залишалося ресурсів, що дуже часто призводило до зависання системи, аварійного закриття встановлених програм і т. д.
Таким чином, налаштування візуальних ефектів в Windows 7 довелося змінювати.
Все б добре, але адже серед стандартних схем і при використанні персоналізації, і при залученні додаткових інструментів особливо розвернутися не виходить (можна хіба що змінити прозорість або насиченість). Спробуємо розглянути встановлення оптимальних параметрів, які власникам «сімки» допоможуть і зовнішній вигляд не зіпсувати, і оптимізувати систему в плані її швидкодії.
