Оптико-волоконна зв’язок: особливості, плюси і мінуси

Волоконна оптика вже багато років вважається одним з центральних напрямів розвитку у сфері комунікаційних технологій. Фахівці спочатку покладали на цю концепцію великі надії, які донині тільки підтверджуються періодичними успіхами у справі прокладання мереж зв’язку різного масштабу. Зокрема, оптико-волоконна зв’язок вже продемонструвала свою ефективність на прикладі тихоокеанських комунікаційних ліній, а в майбутньому цю основу планується використовувати в лазерних і сенсорних системах.

Що таке оптоволокно?

Зв’язок на основі оптико-волоконних мереж формується за принципом електромагнітного випромінювання, за рахунок якого передається сигнал. Фізичним носієм виступають світловоди, що характеризуються стійкістю до перешкод і високою пропускною спроможністю. Отже, що таке світловод і яке відношення він має до передачі даних? Це волокно, виконане на основі скла з деякими добавками, завдяки яким виробник може варіювати окремі оптичні характеристики. Як мінімум, потрібно нанесення полімерного покриття, захищає світловод від зовнішніх пошкоджень. Власне, і це волокно неоднорідна у своїй структурі. Воно складається з серцевини діаметром близько 8-10 мкм, а також навколишнього оболонки, утворюючої циліндр товщиною близько 100-125 мкм. Принцип роботи оптико-волоконного каналу зв’язку полягає в здатності світловода забезпечувати внутрішнє відбиття електромагнітних хвиль з певними показниками заломлення. Умовний промінь світла в процесі руху всередині оптоволокна відбивається від оболонки зсередини, не залишаючи контур. Таким чином виконується доставка сигналу з різними величинами втрат.