Олексій Храмов, життя і творчість

Статтю про художника хочеться почати з того, що народився він на Уралі. А це місце і люди, які там живуть, не стільки суворі, скільки серйозні, працьовиті і красиві. Саме це і розкривається нам у мальовничих роботах Олексія Васильовича. Картини Олексія Храмова як би неквапливо ведуть оповідь про Уральських горах, які з’являються в роботах художника то синім заднім фоном, то камінням породи або величезними валунами виповзають на передній план. А ще Урал славиться своїми темними зеленими хвойними лісами з квітучими полянами, своїми струмками і річками, звиваються і поблискуючими між берегами, порослими травою і квітами, які в смарагдовій траві сяють самоцвітами…

Біографія художника

У 1909 році в місті Белебєє, під Уфою, в сім’ї купця Василя Храмова і дочки відомого уфімського торговця Михайла Андрійовича Степанова-Зоріна, Параски Степанової, народився син, назвали його Олексієм. Але час було суворим: батько художника, Василь Храмів, був розстріляний, мати, Параска Михайлівна, залишилась одна з чотирма дітьми на руках. Ця жінка підняла і виховала їх усіх.

У 1930 році Олексій Храмів закінчує художнє відділення технікуму мистецтв в Уфі. Малює багато маслом на полотні. Але в ті часи вчитися у виші приймали лише дітей робітників і селян. Не одну долю понищився це рішення уряду. Ось і художник Храмів Олексій Васильович, має по батькам купецьке походження, не зміг вступити і вчитися в Академії мистецтв, як хотів. Більше того, йому забороняли продавати картини. Заробляв Олексій Храмів копійки, і живе в Уфі сім’ї ( художник, його дружині і двом синам) доводилося існувати на більш ніж скромну зарплату, що приносила в будинок його дружина, яка працювала вчителькою. Але живопис Олексій Васильович не кидав, активно займався і громадською роботою.

Він взяв активну участь в організації молодіжної секції уфімської «Асоціації художників революційної Росії» в 1928 році, брав участь у створенні товариства башкирських художників у 1932-му, створював Башкирська філія Союзу художників Росії, відкритий у 1937-му, був також членом правління цієї Спілки з 1937-го і в повоєнний час.