Олександра Коллонтай: біографія, особисте життя і діяльність

В історію вітчизняної дипломатії і російського революційного руху увійшла в чому унікальна жінка − Олександра Коллонтай (фото представлені в статті). За своє довге життя їй довелося побувати на передовій боротьби з царизмом, увійти до складу більшовицького уряду, а в роки Великої Вітчизняної війни очолити радянське посольство у Швеції. Одним з етапів її кар’єри був пост народного комісара державного піклування, займаючи який Олександра Михайлівна стала першою в світовій історії жінкою-міністром.

Генеральська дочка

З біографії Олександри Коллонтай відомо, що народилася вона 19 (31) березня 1872 року в Петербурзі в забезпеченій дворянській родині генерала Михайла Олександровича Домонтовича. Її батько увійшов в історію Росії як один з героїв російсько-турецької війни 1877-1878 рр., став в останні роки життя губернатором болгарського міста Тирново. Мати дівчинки була дочкою і єдиною спадкоємицею багатого прибалтійського лісопромисловця, що вельми сприяло матеріального процвітання сім’ї. Єдиноутробна сестра Олександри – Євгенія Мравинская – згодом стала відомою оперною співачкою. За національністю Олександра Коллонтай була російською, але з великою домішкою фінської і болгарської крові. Ряд біографів вказують також і на віддалені німецькі корені її предків.

Як і багато вихідців з багатих сімей, Олександра Михайлівна Коллонтай (це прізвище вона візьме в заміжжі) отримала початкову освіту вдома, під керівництвом спеціально найнятих для неї педагогів. З ранніх років у неї виявилася надзвичайна здатність до вивчення іноземних мов, завдяки чому, ще зовсім у юному віці вона без праці володіла основними європейськими мовами: французькою, німецькою, англійською, а також кількома скандинавськими – шведською, фінською, норвезьким і деякими іншими. Проявила вона неабиякі здібності у малюванні.

Згідно з традиціями того кола, до якого належала її сім’я, Саша з юних років була введена в великосветское суспільство столиці, що дозволило їй згодом стати своєю людиною в самих елітних аристократичних салонах. Вельми популярний у колі петербурзької «золотої молоді» був і її троюрідний брат Ігор, писав вірші і публікував їх під псевдонімом Северянин. Згодом йому судилося зайняти чільне місце серед російських поетів Срібного століття.