Людське настрій – штука мінлива. Сьогодні ви задоволені чудовою погодою і щасливі від вдало проведеної операції, а завтра весь світ вам не здається милий силу несприятливо сформованих обставин або якийсь пережитої напередодні невдачі. Але як впоратися з більш глибокими проблемами, коріння яких йдуть у морально-психологічну травму або викликані якимось серйозним потрясінням?

У подібних ситуаціях людей нерідко відвідує думка: «Не хочу виходити з будинку: що робити?». Допомогти в цьому питанні можуть консультації з психологом. Але якщо не хочеться вдаватися до допомоги сторонніх людей, слід провести глибокий аналіз власного розлади і виявити першоджерела застійного меланхолійного стану.

Як вчинити і що зробити

Якщо ви розумієте, що ситуація набуває глобальних масштабів, і відчуваєте, що ваше психічне дискомфортне відчуття не проходить, доцільно буде звернутися до фахівця. Тут немає абсолютно нічого поганого або ганебного. Просто зверніться за допомогою і поверніть собі своє здорове настрій.

Якщо ж в силу якихось обставин у вас немає можливості позбавитися від спіткала вас психологічної стагнації з допомогою лікарського втручання, займіться своїм здоров’ям і настроєм самостійно.

З чого почати

Якщо думки на кшталт: «Нікого бачити і чути не хочу виходити з будинку теж немає бажання», постарайтеся вникнути в суть своєї проблеми. Поклавши початок боротьбі зі своїми страхами, фобіями і неприємностями, ви зможете надалі стимулювати себе на доведення процесу до кінця, обов’язково прагнучи закінчити розпочате.

Тому перше, що потрібно зробити, — це спроба вникнути в суть свого хворобливого емоційного стану. Не стійте осторонь від своїх проблем, не махайте рукою на них з думкою про те, що все само собою вирішиться. Дійте! Впливати на свою долю. Якщо ви не втрутилися, то хто ж тоді?

Пошук кореня проблеми

Наступний крок на шляху вирішення питання про те, чому навколо все дратує і дратує, — це пошук джерела роздратування. Ви ж явно зліться, нервуєте, агрессируете і турбуєтеся не просто так. Всьому є своє пояснення, і на все є своя причина. Якщо видимих передумов впадати в апатію ви не знаходите, пояснюючи це тим, що «просто все відразу навалилося», спробуйте все ж проаналізувати кожен аспект цих своїх неприємних моментів і зробити об’єктивні висновки про те, що конкретно виводить вас із стану рівноваги найбільше. Визначити головну причину своєї депресії буде нескладно в даному випадку: це буде, швидше за все, перша теза у вашому списку. Ось від нього і потрібно буде відштовхуватися в роботі над виведенням себе з апатичного стану і душевного дисбалансу.

Дивіться також:  Як подолати страх публічних виступів: причини появи, опис симптомів та методи подолання фобії

Можливі причини

Що може так вплинути на ваш настрій, якщо ви не самітник від народження? Чому ви можете різко стати відлюдкуватим і замкнутися в собі? Що може привести вас до думки на кшталт: «Подумати тільки, я цілими днями сиджу вдома, нікуди не виходжу з власної квартири… Як з цим станом боротися?».

Насправді, поштовхом для такого розладу, який проявляється в самоті й відчуженості від мирської суєти, може послужити безліч зовнішніх і внутрішніх факторів. Які з них найбільш поширені?

  • Закомплексованість – одна з першопричин постійного перебування у стресовому стані і поганому настрої. Дуже часто це пов’язано із зовнішністю. Тут зазвичай головне джерело розлади – наявність у людини зайвої ваги. Багато жінок після тривалих самокатувань і критики в свою сторону приходять до того, що починають відчувати презирство до своєї ваги, самій собі, а потім і до оточуючих, вбачаючи в їх очах засудження. «Не люблю людей» — думка, яка проноситься в їх головах. Але, скоріше, ця думка зароджується на основі нелюбові до своїх недоліків. І ці комплекси призводять до депресії.
  • Розлучення – нерідко розставання з чоловіком, рідним людиною, викликає навіть самих міцних духом людей в депресивний «правець». Починається детальний аналіз наявних ситуацій, сімейних сварок, скандалів. В голові проносяться варіанти можливого результату подій, якщо б в той момент, або в ту секунду можна було все переграти… Людина починає копатися в собі, в своїх проступках, приводячи себе в стан тривалої апатії. Звідси – замкнутість і відлюдкуватість, звідси і думки типу «немає бажання нічого робити», «немає бажання нікуди йти», «не хочу виходити з будинку».
  • Фінансова криза – втрата роботи, пониження в посаді, кар’єрний занепад, понесення збитків в особливо великих розмірах – все це сприяє впадати людини в глибокий відчай. Його гризе почуття невідомості, йому важко нести тягар фінансових негараздів, йому страшно від думки про те, що чекає його завтра. Тим більше, якщо людина сімейна і йому потрібно думати про те, як прогодувати сім’ю. Не дивно, що фінансова нестабільність є частою причиною людського самітництва.
  • Дивіться також:  Астральний сон: визначення, ознаки і опис відчуттів

    Емоційні передумови

    Однак далеко не завжди каталізатором проблеми подібного роду стає якийсь конкретний життєвий випадок або якась певна неприємна ситуація. Поява в свідомості людей ідеї типу «люблю самотність» зароджується часом ще в ранньому дитинстві. Любов до самоти, відлюдним і отшельничеству може бути пов’язана з відсутністю комунікацій в ранньому віці. Якщо дитина, наприклад, не ходив в дитячий сад, в подальшому, в школі, він теж не буде першим йти на розмову і намагатися спілкуватися з однокласниками. Далі, у дорослому житті, у процесі освіти або на роботі йому точно так само не потрібно буде контактувати з оточуючими для того, щоб відчувати себе комфортно. А все тому, що зона комфорту та меж особистісного простору формується у людини з ранніх років. І якщо порушити цей процес спочатку, можна домогтися бажання повного абстрагування від мирського товариства надалі.

    Відлюдкуватість як хвороба

    Крім того, існує навіть певний вид психічних захворювань, іменований агорафобією. Люди, які страждають подібною недугою, не тільки бояться виходити з дому, вони взагалі в принципі постійно борються зі страхом перед відкритими дверима, відкритим простором. Їм не подобається велике скупчення людей – це своєрідний несвідомий страх, який випробовується страждають цією хворобою людьми без супроводу, провожатих. Прояв агорафобії як раз таки і проявляється у вигляді захисного механізму, який здійснюється автоматично, на підсвідомому рівні. В таких випадках без фахівця не обійтися.

    Хікікоморі

    На відміну від людей, які мимоволі стають заручниками своїх страхів, як у випадку з агорафобією, існує також категорія людей, яка на добровільній основі відрікається від спілкування з оточуючим світом. Це так звані хіккі (хікікоморі) – визначення з японської термінології, що позначає людей, які відмовляються від соціального життя, прагнучи до крайнього ступеня усамітнення та суспільної ізоляції. Виникати подібне бажання у хикков може через різних соціальних, ментальних, особистих чинників. В основному такі люди не працюють і живуть у батьків, перебуваючи все життя у близькому контакті лише зі своїми рідними.

    Дивіться також:  Взаємовідносини Скорпіона і Скорпіона в шлюбі

    Хоч дане явище широко поширене в нашому суспільстві, воно все ж має місце. Благо, такі випадки поодинокі.

    Як боротися з отшельничеством?

    Щоб вийти зі стану відлюдним, потрібно припинити своє постійне усамітнення. Необхідно знайти людину ззовні, по ту сторону стін своєї квартири, який зможе скласти компанію, з яким можна буде проводити вільний час і з яким є про що поговорити. Якщо ви думаєте про себе: «Я люблю самотність», але при цьому самі відчуваєте, що страждаєте від власного самітництва, постарайтеся проводити свої вечори в компанії родичів, знайомих або колег по роботі. Зустріньтеся з друзями, сходіть на вечір зустрічі випускників, відвідайте людне місце, де зможете познайомитися з новими людьми та знайти в їх особі нове спілкування. Якщо бажаєте залишити свій панцир – йдіть на серйозні кроки, будьте відповідальними за свій сприятливий психоемоційний фон.

    Як повернути собі любов до життя, спілкування, людям

    Позбутися таких негативних думок як: «Не хочу виходити з будинку», а також справитися з гнітючим настроєм допоможе робота над собою. Простіше, раціональніше і правильніше, звичайно, відвідати психолога. Вже після перших сеансів ви відчуєте, відбуваються зміни у вашій свідомості чи ні.

    Якщо ж ви хочете поборотися за свій гарний настрій і повернення до звичного ритму життя самостійно – дійте. Не сидіть склавши руки. Якщо ви відомі своїми комплексами – вирішуйте щось змінювати у своєму житті, йдіть у спортзал, працюйте над саморозвитком, станьте на шлях власного преображення. Якщо ви сидите вдома і утираете сльози від образи після розлучення – дозвольте собі перегорнути цю сторінку вашого життя і йти далі, до нових перемог і звершень. Якщо ви від народження замкнута людина і це вам заважає – підіть проти своїх фобій, влийте в громадський ритм життя і постарайтеся стати частиною соціуму, комунікуючи з оточуючими людьми собі на благо. Ви побачите, що переступити через свої страхи не так важко, а головне – дуже результативно в кінцевому підсумку.