Система освіти та науки в СРСР вважалася однією з найкращих у світі. В часи Радянського Союзу ці галузі вважалися провідними, адже від них прямо залежав розвиток економіки. Пріоритетними тоді були технічні та природничі напрямки. Завдяки науці, СРСР вдалося наростити значний науково-технічний потенціал, що складається з матеріальних і духовних ресурсів, поліпшити показники виробництва, охорони здоров’я, соціальної інфраструктури.
Зміна державного ладу
Без науки в СРСР подальший розвиток нового державного устрою було б неможливим. Перед більшовиками, які прийшли на зміну монархічної царської влади, стояло завдання негайного підвищення рівня грамотності та культури населення. Освіта стала обов’язковою, але дефіцит кваліфікованих кадрів був справжньою перешкодою в реалізації планів. Виробничі сили та засоби Радянського Союзу були на нулі. Щоб підняти країну з колін після імперіалістичного застою, потрібні дослідники, інженери, вчені всіх галузей. Допомогти в цьому могла тільки наука: В СРСР повсюдно будувалися інститути, лабораторії, дослідницькі центри.
Прорив був потрібний і в оборонній сфері. Оновлення військової техніки, визначення нових стратегічних завдань і перенавчання армії потребувало грамотному науково-практичному підході.
Якщо говорити про гуманітарній сфері, то в розвитку науки СРСР головну роль зіграло матеріалістичне природознавство, вчення Маркса і Енгельса, послідовниками яких стали вожді радянського народу. Епоха Леніна і Сталіна тривала аж до середини минулого століття. Масова свідомість капіталістичного суспільства стало панівним, а класова боротьба визнана помилковою і не відповідає свідомості революціонерів. Таким чином, розвитку науки в СРСР був потрібний корінний перегляд всього, що дісталося у спадок від Царської Росії.
