Північ європейської частини Росії багатий лісами, хутром і морськими дарами. Субарктичний клімат робить територію важкодоступною, але у сіверян є свій діамант – Біле море. Порти його використовують для перевезень як зовнішніх, так і внутрішніх. У водах добувають рибу і водорості, ведуть промисел морського звіра. По Білому морю сплавляють ліс. Так що здавна воно відігравало ключову роль у розвитку північного краю.

Біле море: порти

Північний Льодовитий океан має в своєму складі кілька внутрішніх морів. Серед них і Біле море. Порти його розташовуються в чотирьох самих великих затоках. Але тут, на півночі, широко поширена інша назва затоки — губа. Великі порти Білого моря розташовані в Двінській, Мезенської, Онезькою губі і в Кандалакшском затоці.

Дорожня інфраструктура в багатьох місцях до цих пір розвинена недостатньо добре, тому гавані беруть на себе частину транспортних завдань краю. Морські порти Білого моря – це Архангельськ, Мезень, Кандалакша, Умба, Онега, Кемь, Беломорск, Вітіно. Розглянемо детальніше найбільш великі з них.

Великі порти Архангельської області: Архангельськ, Мезень, Онега

Архангельськ — це не тільки адміністративний центр області і столиця Помор’я, але і старший в Росії місто-порт. Він найбільший з усіх гаваней Беломор – його потужності дозволяють переробляти 4,5 млн тонн вантажів щорічно. Протяжність причалів тут 3,3 км, площа складів – 292 тис. квадратних метрів.

Довгі роки пристань біля Архангельська була єдиною, звідки здійснювалася торгівля з іншими країнами. Лише після заснування Санкт-Петербурга і виникнення Петербурзького порту прохідність його різко знизилася: Петро Перший примусово перевів торгівлю з іноземними державами з Архангельська в Санкт-Петербург. Але в роки Другої світової, коли Ленінград був охоплений блокадою, саме Архангельський порт приймав допомогу держав-союзників по ленд-лізу.

Дивіться також:  Чоловік-француз: типові риси, особливості поведінки, схожість і відмінність культур

Крім Архангельська, в області розташовано ще і Мезенський порт, який знаходиться в 45 км від місця впадіння річки Мезень в Біле море. Виник він у 1872 році, але досі не має залізничної зв’язку з транспортною інфраструктурою країни. Навігація тут займає 5 місяців: з червня по жовтень. Мезенський порт стрімко втрачає свої позиції по перевезенню вантажів: якщо в 1978 році він переробив за рік їх понад 178 тис. тонн, то через 30 років – трохи більше 20 тис. Мінімум був зафіксований у 2015 році – тоді порт зміг прийняти і переробити всього 8,7 тис. тонн різних вантажів.

Онега – ще один з найбільших портів. Він розташований на правому березі річки Онега, що впадає в Біле море. Порти в цих краях в основному працюють тільки в навігаційний період. Одиниці приймають вантажі цілорічно. Не став винятком і Онежский порт – він доступний для суден з травня до початку листопада.

Заснувала Онежский порт Катерина II в 1781 році. З цього моменту і до розпаду СРСР він активно розвивався, виконував не тільки функцію переробки вантажів, але і використовувався для перевезення пасажирів морським і річковим транспортом.

З розвалом Радянського Союзу вантажообіг і відвідуваність порту різко впала: якщо в 1980 році в порт зайшли 300 судів, то в 2010 році він прийняв тільки 40.

Порт Мурманської області — Кандалакша

Місто-порт Кандалакша знаходиться на східному узбережжі Кандалакшского затоки, в 200 км на південь від Мурманська. Статус міста цього поселення було присвоєно в 1938 році, хоча перші згадки про нього датуються одинадцятим століттям. У гавані проживають понад 31 000 чоловік. Кандалакша, маючи в своєму розпорядженні морський порт, є ще і великим залізничним вузлом.

Дивіться також:  Актриса Наталя Бурмістрова: біографія і особисте життя.

Навігація тут, незважаючи на суворий клімат, цілорічна. Порт великий, має 5 універсальних причалів, і всі вони для зручності оснащені залізничними і автомобільними під’їздами. Є безліч складських площ. Основний вантаж, який приймає порт, – кам’яне вугілля.

Висновок

Порти Білого моря завжди відігравали важливу функцію в економіці країни. Але з розвалом Радянського Союзу багато хто з них були занедбані, частина різко знизила свою продуктивність. Зараз, у зв’язку зі зростанням інтересу до Арктиці, можна сподіватися на відродження цих місць, т. к. значимість Білого моря для країни воістину безцінна.