Імена цих святих незмінно асоціюються із створенням слов’янської писемності та іншою просвітницькою діяльністю. Проте шановані вони не тільки за переклад текстів Святого Письма і створення абетки, але й за те, що надають всіляку допомогу і покривають моляться про це людям.
Ким були ці святі?
Підноситься молитва до Кирилу і Мефодію, хоча ці імена святі не носили від народження. Наречені були брати Михайлом і Костянтином. Народилися вони в знатній сім’ї, що проживала у візантійському місті Салоніки. Глава сімейства, батько майбутніх проповідників і просвітителів, перебував на військовій службі, а їх дідусь був вельможею при імператорському дворі в Константинополі. Відповідно, зростали брати в достатку, не відчували потреби і отримали непогану освіту.
Місто, в якому пройшло дитинство святих, був двомовним. На його вулицях говорили не тільки по-грецьки, але і на солунском діалекті, тобто на мові східних і південних слов’янських племен. Таким чином, слов’янська мова була знайома майбутнім просвітителям з раннього дитинства.
Імена Кирила і Мефодія брати отримали, прийнявши чернечий постриг. Михайло став Мефодієм, а Костянтин, відповідно, Кирилом. Шануються як святі в західній християнській традиції, так і в східній. Черговість їх імен в світі – Кирило і Мефодій, але при церковному служінні порядок згадки змінюється. Це пов’язано з тим, що у сан Мефодія був більш високим, ніж у його брата.
