Такі складні поняття, як «мислення» і «свідомість», і навіть більш легко визначаються, такі як «інтелект» і «знання», у фахівців різних профілів (наприклад, системного аналізу, інформатики, нейропсихології, психології, філософії та ін) можуть значно відрізнятися.
Повне, адекватне уявлення знань, яке сприймається однаково однозначно як людьми, так і машинами – основна проблема сучасного інформаційного обміну. Подібний інформаційний обмін заснований на системі понять і відносин, які складають знання.
Класифікація знань
Їх можна класифікувати на декілька категорій: понятійні, конструктивні, процедурні, фактографічні та метазнания.
- Понятійні знання – набір певних понять, що використовуються при вирішенні завдань. Їх часто використовують у фундаментальних науках і теоретичних областях наук. Фактично понятійні знання становлять понятійний апарат науки.
- Конструктивні знання – набори структур, систем і підсистем, а також взаємодії між ними. Активно використовуються в техніці.
- Процедурні знання – методи і алгоритми, що використовуються в прикладних науках найчастіше.
- Фактографічні знання – характеристики об’єктів і явищ, як кількісні, так і якісні. Використовуються найчастіше, в експериментальних науках.
- Метазнания – будь-які знання про знання, їх системи організації, їх інженерії та про порядок і правила їх застосування.
