За кілька десятків років розвитку мікропроцесор пройшов шлях від об’єкта застосування у вузькоспеціалізованих областях до товару широкої експлуатації. Сьогодні в тому чи іншому вигляді дані пристрою разом з контролерами застосовуються практично в будь-якій сфері виробництва. У широкому сенсі мікропроцесорна техніка забезпечує процеси управління та автоматизації, але в рамках цього напрямку формуються і затверджуються нові галузі розвитку високотехнологічних пристроїв аж до появи ознак штучного інтелекту.
Загальне уявлення про мікропроцесори
Для управління або контролю певними процесами потрібна відповідна підтримка програмного забезпечення на реальній технічній базі. У цій якості виступає одна або набір мікросхем на базових матричних кристалах. Для практичних потреб майже завжди використовуються модулі chip-set, тобто набори мікросхем, які пов’язані загальною системою живлення, сигналами, форматами інформаційної обробки і так далі. У науковій інтерпретації, як зазначається в теоретичні основи мікропроцесорної техніки, такі пристрої являють собою місце (основна пам’ять) для зберігання операндів і команд в закодованому вигляді. Безпосереднє управління реалізується на більш високому рівні, але також через інтегральні схеми мікропроцесора. Для цього використовують контролери.
Говорити про контролерах можна тільки стосовно до микрокомпьютерам або мікро-ЕОМ, що складається з мікропроцесорів. Власне, це і є робоча техніка, в принципі здатна виконувати ті чи інші операції або команди в рамках заданого алгоритму. Як зазначається у підручнику з мікропроцесорної техніки Ливенцова С. Н., під мікроконтролером слід розуміти комп’ютер, орієнтований на виконання логічних операцій в рамках управління обладнанням. Він базується на тих же схемах, але з обмеженим обчислювальним ресурсом. Завдання мікроконтролера більшою мірою полягає в реалізації відповідальних, але простих процедур без складних схем. Втім, технологічно примітивними такі пристрої теж не можна назвати, так як на сучасних виробництвах мікроконтролери можуть одночасно керувати сотнями і навіть тисячами операцій одночасно, враховуючи і непрямі параметри їх виконання. В цілому логічна структура мікроконтролера проектується з розрахунком на потужність, універсальність і надійність.
