Психологія завжди відрізнялася великою кількістю оригінальних методів впливу на індивідуума в певних умовах, взаємодії з особистістю або роботи з душевним станом людини. Різні технології розроблялися з метою полегшення існування особистості в соціумі, а також для розвитку емпіричних навичок у кожної людини. Чим вище рівень таких умінь, тим стабільніше психологічний стан, а також вище ступінь благополуччя індивіда.

Досить велика частина експериментів проводиться у контексті досліджень методом поперечних зрізів у психології. Цей спосіб користується особливою популярністю не тільки через залучення в нього досить великих груп осіб різного віку, але і з-за точних результатів, які отримуються в результаті наукових експериментів. З плином часу і розвитком психології, яка є міждисциплінарною галуззю наукового знання, метод поздовжніх і поперечних зрізів стає все більш затребуваним, так як товариство поступово рухається в сферу гуманізму. Крім того, головною цінністю нового покоління вважається душевний і психологічне здоров’я кожної особистості.

Метод поперечних зрізів

Цей спосіб, розроблений в кінці шістдесятих років минулого століття, до цих пір залишається одним з найбільш ефективних і дієвих методів опитування груп різних віків. Відмінною рисою методики є те, що сам емпіричний опитування проводиться лише один раз, проте поширюється на кілька груп осіб, які належать до різних вікових категорій, що дозволяє дослідникам побачити соціально-вікову картину людських реакцій на те чи інше теоретичне твердження. Вік випробовуваних зазвичай стає опорною точкою і загальної змінної для всього дослідження, а досліджувані ознаки визнаються незалежними від загального знаменника результатів.

Творець способу

«Прабатьком» методу поперечних зрізів у психології можна заслужено вважати французького вченого, політолога і соціолога Рене Заззо, який не тільки запропонував саму суть методу, але і провів перший семінар по втіленню ідеї в життя. Зрозуміло, цю технологію Рене взяв не на порожньому місці. Він досконально простудіював праці своїх попередників, які, в свою чергу, посилалися на теоретиків минулого, які вважали, що майбутнє сучасної психології полягає в її колективному прояві, а не в теорії радикального індивідуалізму.

Заззо з самого початку роботи над новим способом дослідження волів взаємодіяти з особами різного віку, щоб досягти максимальної точності результатів. Всі практичні напрацювання, узагальнені результати, а також теоретичні доповнення, що стосуються методу поперечних зрізів, вчений представив на XVIII Міжнародному Психологічному Конгресі в 1966 році. Доповідь соціолога був опублікований в офіційному віснику конгресу і викликав великий резонанс у наукових колах. Однак у практичній соціології метод прижився далеко не відразу. Справа в тому, що психологічна наука того часу була орієнтована на психологію індивідуалізму, покликану рухатися в напрямку осягнення духовних рефлексів окремої особистості, а метод поперечних зрізів пропонував отримання результатів колективного мислення і суспільної реакції. Однак, незважаючи на певний тиск з боку консервативно налаштованих наукових кіл, Заззо все ж домігся досить значних успіхів у практичному закріпленні своїх теоретичних положень.

Дивіться також:  Релігія Камбоджі: які поширені вірування в цій країні

Основні вчені

Натхненні успіхом свого заокеанського колеги, деякі вчені приймають рішення практикувати порівняльний метод поперечних зрізів у себе на Батьківщині. Так, через декілька років досліди Заззо успішно повторює науковий тандем, що складається з американських академіків Л. Шонфельдта і Ст. Овенса, які вирішили дати більш широку трактування способом, винайденим геніальним французом, і додати в експеримент ще кілька вікових фаз, включаючи юність, а також дві фази зрілості. Це призвело до того, що результати кожного з опитувань стали більш точними. Також вчені дослідники могли простежити динаміку зміни людського характеру на основі мінливості думок, які висловлювали люди різних вікових категорій.

Їх приклад наслідували видатні вітчизняні психологи і соціологи, що складаються в робочій групі легендарного академіка В. М. Бехтерева, який не тільки одним з перших почав проводити систематичні генетико-психологічні дослідження на території Росії, але і став першим соціологом, який застосував метод поперечних зрізів в психології по відношенню до зовсім маленьким дітям.

Саме в центрі цього чудового педагога і був реалізований комплексний підхід до вивчення певної групи дітей протягом кількох місяців. Бехтерев не підозрював, що своїми пробними експериментами заклав фундамент для абсолютно нового методу дослідження, що отримав назву лонгитюдинального. По суті, це той же самий метод поперечних зрізів, однак хронометраж експерименту в даному випадку розтягнутий на більш тривалий час.

У 1928 році академік видає спільна праця разом зі своїм асистентом Н. М. Щеловановым, в якому були викладені основні положення нового способу дослідження, а також базові критерії методу, який Бехтерев назвав «длинником», так як дослідження зайняло досить довгий термін по порівнянні з іншими типами подібних експериментів.

У сучасній психології лонгитюдинальный метод активно застосовується в роботі з групами людей похилого віку. У цьому разі він дає особливо точні результати, на підставі яких можна робити серйозні висновки, а не просто теоретичні припущення. Відомі випадки, коли найбільш високоефективним ставало поєднання вищеописаного способу з психографічними методом диференціальної психології. Саме цю методику застосовував у своїх практичних дослідженнях видатний психолог Ст. Штерн, який вважав, що синтетичний характер психографии позитивно позначиться на неупередженості результатів експерименту, а також підкреслить відмінності між ідеологічними й свідомими установками поколінь.

Дивіться також:  Не вистачає спілкування: ефективні методи та прийоми компенсації дефіциту спілкування

Сутність способу

Метод поперечних зрізів передбачає взаємодію дослідника з особами різних вікових категорій, об’єднаних в групи за віком. Всім їм задаються абсолютно однакові питання і лунають аналогічні завдання, які вони зобов’язані виконати протягом одного і того ж проміжку часу. На підставі результатів теоретичного опитування і практичних завдань дослідники формують загальну картину свідомості покоління, виявляючи характерні для кожної вікової групи установки, забобони та систему принципів, на підставі якої робляться необхідні висновки.

Прикладом методу поперечних зрізів може послужити експеримент видатного радянського психолога Бехтєрєва, який опитував певну групу дітей протягом тривалого часу, спостерігаючи за зміною їх соціальної позиції з того чи іншого питання. В кінцевому результаті сформувалася повноцінна картина уявлень про життя дітей одиничної вікової групи, на підставі якої можна було судити про світогляд дітлахів із схожих соціальних груп, але лише в тому випадку, якщо її представники за статтю, віком і соціальним станом були схожі з опитуваними дітьми.

Проблематика методу

Суть методу поперечних зрізів насамперед проявляється в тому, що він розрахований на велику кількість людей, а не на індивідуальну роботу з певною особистістю. Він є одним з небагатьох дієвих методів швидкого отримання інформації відразу від декількох індивідів, що призводить до більш плідної праці вченого, постійно одержує нову інформацію і спостерігає всю картину відразу, разом з усіма її змінами.

Практичні експерименти

З кінця шістдесятих років минулого століття активно проводяться експерименти по застосуванню методу вікових поперечних зрізів. Найбільш широке поширення спосіб отримав у Сполучених Штатах Америки, соціологічна наука яких з самого початку була орієнтована на виявлення загальнолюдських потреб. Варто зазначити, що правильне ставлення до останніх змогла б нейтралізувати расові та міжнаціональні конфлікти у великій країні.

Дивіться також:  Свято-Сергієвський храм в Ливнах: опис і розклад служб

Фактори ризику

До причин, за якими результати експерименту можуть бути анульовані, можна віднести:

  • Різні умови проживання осіб у вікових групах;
  • Суттєву різницю у віці підібраних груп;
  • Різні соціальні статуси опитуваних;
  • Недосвідченість проводить експеримент вченого.

Сфера застосування

Приклад методу поперечних зрізів можна знайти в роботах, присвячених психології, соціології та культурології. Зазвичай саме в наукових дисциплінах, так або інакше пов’язаних з вивченням соціуму та його внутрішніх процесів, можна знайти приклади діяльності вчених саме з цим методом дослідження.

Переваги

До позитивних сторін способу можна віднести досить високу точність, звичайно ж, при дотриманні всіх умов у підготовці випробовуваних. Також спосіб відрізняється простотою і зручністю в застосуванні, здатністю відобразити відразу всю картину результатів поточного періоду. Великі соціальні групи при подібному дослідженні надають значну кількість думок, які поступово оформлюється в єдиний тезу, що належить тому самому спільноті. Таким чином, можна приблизно зрозуміти позицію всієї вікової групи в цілому, просто перенісши результати живуть у реальному житті людей, що мають схожий типаж та умови існування.

Недоліки

Істотним недоліком порівняльного методу (методу поперечних зрізів) може стати істотна вікова різниця груп. Наприклад, спосіб дає найточніші результати, якщо опитується три співтовариства, різниця між віками яких становить не більше п’яти років. Якщо ж учений візьме групу п’ятнадцятирічних підлітків і шістдесятирічних людей, то метод може дати не зовсім вірні, непередбачувані результати, робити висновки на підставі яких досить небезпечно.

Також на якість і чистоту експерименту впливає соціальне оточення випробовуваних. Не слід довіряти даним, отриманим в ході дослідів з групами осіб з різних сімей, що відрізняються рівнем соціального благополуччя. У такому разі відповіді на питання будуть надто розрізненими, щоб привести їх до спільного знаменника.

Відгуки

У більшості праць вітчизняних і зарубіжних психологів даний метод отримує в основному позитивні або нейтральні оцінки, так як немає об’єктивних причин для критики способу. На результати впливає недосвідченість лаборанта або недостатньо якісна підготовка випробовуваних.