«Меморандум Квиллера» – зразок розумного шпигунського кіно

У середині 60-х початку 70-х років як альтернатива бондіані в світовому кінематографі позначився ріст популярності шпигунського кіно. Це й серія фільмів про суперника Бонда Гаррі Палмер, «Кремлівське лист» Д. Х’юстона, «Справа самогубці» С. Люмета, «Шпигун, що прийшов з холоду» М. Рітті і, звичайно, «Меморандум Квиллера» (1966 р.) режисера Майкла Андерсона.

Сюжет

Оповідання стрічки «Меморандум Квиллера» починається з епізоду, в якому по нічному Західному Берліну неквапливо бреде незнайомець, закурюючи сигарету, він заходить в таксофон. Тут же лунає постріл, його вбивають. Жертвою виявляється агент британської спецслужби Джонс, розшукує засновників неонацистської організації, що діє в місті. Його колега-попередник теж був ліквідований. З Лондона до Німеччини вирушає новий герой – американець Квиллер (Джордж Сігал).

Дізнавшись у небагатослівного резидента (Алек Гіннесс) про останні дії Джонса, Квиллер вирішується на кардинальні заходи. Пошуки таємної організації він починає з розпитувань людей у громадських місцях, щоб привернути до себе увагу. У процесі розслідування Квиллер знайомиться з привабливою викладачкою (Зента Бергер), після бесіди з дівчиною агент втрачає свідомість, а приходить в себе на віллі, де допит буде проводити високий блондин Жовтень (Макс фон Сюдов).