Дивлячись на фото Массімо Моратті, ми бачимо життєрадісного, усміхнену людину, типового уродженця сонячній Італії. Четвертий син нафтового магната, який народився через тиждень після закінчення Другої світової війни, він став найкращим президентом в історії міланського футбольного клубу “Інтер”.
Витоки
Його батько, Анджело Моратті, домігся великих успіхів у бізнесі, заснувавши найбільшу на острові Сардинія нафтову корпорацію. А ще він, як будь-який справжній італієць, був без розуму від футболу (і ця його полум’яна пристрасть передалася синові), тому в 1955 році він практично без роздумів придбав контрольний пакет акцій “Інтера” – клубу, за який вболівав з дитинства. Сума угоди не розголошувалася, але, треба думати, була чималою, адже “нерадзуррі” (“чорно-сині” – так звуть її команду вболівальники) до цього два роки поспіль вигравали чемпіонат Італії.
При Анджело “Інтер” пережив свою першу “золоту еру”. Під керівництвом великого аргентинського тренера Еленіо Еррери він тричі ставав першим в національному чемпіонаті, а в 1964 і 1965 роках клуб завоював головний трофей європейського футболу – Кубок чемпіонів УЄФА.
Все це відбувалося на очах молодого Массімо Моратті. Саме в цей час міланський клуб став його покликанням, а пізніше, як ми побачимо, і частиною його життя.
