Макс Карл Фрідріх Бекман (1884 – 1950) — німецький живописець, графік, скульптор, відомий сильним образним стилем творів. Яскравий представник напрямків експресіонізму і нової речовинності, Макс Бекман отримав світову популярність в 1920 роках, його численні виставки проходили в Берліні, Дрездені, Парижі, Нью-Йорку.
У Німеччині його роботи удостоїлися Почесного імперської премії, а місто Дюссельдорф за внесок у німецьке мистецтво нагородив художника Золотою медаллю. Будучи успішним художником, він став професором у Франкфуртській державної академії, викладав у художньому інституті Штеделя і проводив майстер-класи в інших навчальних закладах. Але з приходом нацистів до влади, художник був відсторонений від посад, новий уряд оголосив твори Макса Бекмана ворожими для держави, а його картини експонувалися в Мюнхені на виставці «Виродженого мистецтва». Ця експозиція змусив митця покинути батьківщину, куди він не повернувся навіть після падіння фашизму.
