Макаров Василь Іванович – легендарний актор театру і кіно. Його фільмографія налічує більше двадцяти картин, таких як «Безсмертний гарнізон», «Колеги», «Мовчать тільки статуї», «Випадок з єфрейтором Кочетковим», «Світ входить», «Секретар обкому», «Бар’єр невідомості», «Операція кобра» і т. д. Чималий внесок Василь Іванович вніс і в театр. Більш детально про біографію цієї людини ви можете дізнатися з даної публікації.

Про дитинство і батьків

Макаров Василь Іванович народився взимку 1914 року – у нелегкий для країни час. Його дитинство пройшло в селі Скала (Новосибірська область), в сім’ї селян-рибалок. У своїх батьків Василь Іванович був не єдиною дитиною. Про точну кількість дітей у сім’ї Макарових, на жаль, не відомо.

Природа не обділила Василя Івановича і щедро нагородила його різними талантами. Будучи ще дитиною, актор навчався грати на кількох музичних інструментах (гітара і гармошка), добре малював, чудово пародіював людей. Виділявся творчий хлопчисько ще й особливою дотепністю.

Театральна кар’єра

У 1930 році Василь Макаров, почав своє навчання в театральній студії Новосибірського Тюгу. Його педагогом був знаменитий Михайлов Микола Федорович (театральний актор, режисер, народний артист РРФСР), поставив чимало прекрасних вистав, серед яких «Одруження Фігаро», «Оптимістична трагедія», «Битва в дорозі» і ін

У 1932 році Василь Іванович закінчив навчання в театральній студії Новосибірського Тюгу і став його актором. У 40-х роках Макаров співпрацював з театром «Червоний Факел».

У 1946 році наш герой стане актором Мхату. На його сцені він зіграє в наступних постановках: «Зелена вулиця», «Дні і ночі», «Хліб наш насущний» та ін. В 1950 році Макаров перейде в театр Радянської армії, де візьме участь у таких виставах, як «Загибель ескадри», «Під чужим небом», «Совість» і т. д. В кінці 50-их герой нашої статті увійде в трупу Театру-студії кіноактора.

Дивіться також:  Відчувають рослини біль: припущення, теорії та наукові факти

Про особисте

Особисте життя в біографії артиста Василя Івановича Макарова займає особливе місце. Відомо, що він був одружений на актрисі Західно-Сибірського крайового театру юних глядачів Асе Березовської. Разом вони виховували доньку Наталю.

Кінематограф

Не обійшло Макарова стороною і кіно. За всю свою кар’єру Василю Івановичу вдалося знятися в 23 фільмах. Його дебютною роботою в кіно стала картина «Шлях слави» (режисер Борис Бунєєв), що вийшла в 1948 році.

Фільм оповідає про молоду дівчину, яка приїхала з села в місто надходити на курси помічників машиніста. У даній картині актор Василь Іванович Макаров зіграв одну з головних ролей. Також, крім нашого сьогоднішнього героя, у фільмі знімалися відомі Віктор Хохряков, Людмила Іванова, Сергій Бондарчук та ін

Наступною роботою в кіно для Василя Івановича стане картина режисера Абрама Роома «Суд честі» (1948), що оповідає про життя радянських вчених.

Потім Макаров зніметься в таких картинах, як «Секретна місія», «Великий концерт», «Вихори ворожі» та ін.

У 1957 році на екрани вийде фільм, який принесе Василю Івановичу всеросійську популярність. Мова йде про картину Олександра Зархі «Висота». У даному фільмі Макаров зіграв одного з головних персонажів. Йому дісталася роль Дерябіна. Крім Василя Івановича Макарова у фільмі взяли участь такі актори, як Микола Рибников, Лев Борисов, Євген Зінов’єв і т. д.

Останньою роботою в кіно для актора стане картина «Зелений дім» (1964). У центрі сюжету молодий хлопець Євген Силаєв (актор Володимир Селезньов), який веде активну боротьбу за справедливість. У даному фільмі нашому героєві дісталася маленька, але запам’ятовується роль «людини у куртці».

Смерть

Василя Івановича Макарова не стало 29 лютого 1964 року. Похований артист у колумбарії Новодівичого кладовища (Москва). Причиною смерті нашого сьогоднішнього героя став інсульт.

Дивіться також:  Некорисливість - це... Ідеї та ідеологи некористолюбство

Цікаві факти

Про біографії та сім’ї Василя Івановича Макарова ми поговорили. Тепер настав час цікавих фактів:

  • Молодший брат нашого героя загинув на фронті під час Великої Вітчизняної Війни.
  • Дядько Василя Івановича Макарова був розстріляний в кінці 30-их років (як японський шпигун).
  • За внесок у культуру актор був удостоєний багатьох почесних премій: «Сталінська премія першого ступеня» (була отримана за участь у постановці «Зелена вулиця»), «Заслужений артист РРФСР», Орден «Знак Пошани» та ін.
  • На сцені театру МХАТ Василю Івановичу пощастило грати з такими чудовими акторами, як Тарасова Алла Костянтинівна, Ліванов Борис Миколайович, Топорков Василь Осипович, Гошева Ірина Прокопівна та ін.
  • Актор близько товаришував з популярним поетом і прозаїком Симоновим Костянтином Михайловичем.
  • Улюбленим письменником Василя Івановича був Антон Павлович Чехов. Деякі його твори актор перечитував по кілька разів.
  • В театральну студію Новосибірського Тюгу Макаров надходив разом з тоді ще невідомим, Олексієм Сорокіним (танцівник Музичного театру імені Станіславського і Немировича-Данченка).
  • В селі, де жив актор, є вулиця, названа його ім’ям.
  • Макаров був дуже домашнім людиною.
  • Ходили чутки, що у актора були проблеми з алкоголем.

І на закінчення

Всього 50 років життя подарувала Макарову його доля. Але, незважаючи на настільки раптовий відхід, йому вдалося зробити дуже багато як для театру, так і для кінематографа. Ще за життя Василя Івановича, про його талант висловлювалися такі видатні актори, як Борис Григорович Добронравов і Михайло Миколайович Кедрів. А це вже багато про що говорить!

Хочеться вірити, що ім’я нашого сьогоднішнього героя будуть пам’ятати ще дуже довго. Адже, погодьтеся, Василь Іванович це дійсно заслужив.