«Махач» — це слово мало досить широке поширення у кількох попередніх поколінь, використовувалося в часи СРСР (можливо, й раніше!), часто зустрічається і в мові сучасної молоді. Що ж воно означає? Спробуємо розібратися в нашій статті!

Морфологія і синтаксис

Слово «махач» позначає процес, отже, його можна віднести до іменником. Воно чоловічого роду і є неживим. Також належить до другого відмінювання.

В будові цього слова можна виділити корінь «-мах-» (загальний зі словом «махати», про це детальніше далі) і суфікс-ач-«.

Вживатися в реченні слово «махач» може так само, як будь-середньостатистичне іменник: в ролі підмета, присудка, доповнення; рідше — обставини; майже ніколи — визначення.

Походження

Як вже згадувалося вище, слово «махач» має генетичну спорідненість зі словом «махати». Є версія, що походить воно від нехитрого і зрозумілого всім без винятку, простого російського фразеологізму «махати кулаками», що означає — просто-напросто битися.

Існує і більш поширений варіант такого стійкого виразу, кілька більш абстрагований за значенням від обговорюваної нами теми, але також гідний згадки: «махати кулаками після бою», що означає: «марно міркувати про що-небудь після того, як воно вже відбулося». Часто зустрічається в повчальною, дидактичної формі: «Після бою кулаками не махають».

Згідно словника відомого этимолога М. Фасмера, родинне «махачу» слово «махати» існувало і в старослов’янською («махати») і в давньоруському («махати») мовами. Воно також має свої аналоги у багатьох слов’янських, родинних російській мовах: «махати» в сербохорватського, «machati» у чеському і так далі.

Значення і вживання

Значення «махача» — бійка. Можна привести безліч літературних і вузько уживаних синонімів до цього слова. Так, «махач» — це ще й «месилово», «валилово», бійка, сутичка, розбирання, «гасилово», файт, заміс, «колбасня» і багато іншого.

Дивіться також:  Як побудувати биссектрису даного кута? Задачі на побудову

Як і багато хто з перерахованих вище слів, «махач» є ненормативним, просторечным, грубим, вульгарно-зниженими і жаргонним. З усього цього випливає, що вживання у нього, як і побратимів-синонімів, обмежена певними, конкретними ситуаціями і обставинами.

Так, це слово навряд чи можна застосувати де-небудь, крім повсякденної розмови з приятелями на короткій нозі, або в тексті, де потрібно надати негативну експресивно-емоційне забарвлення описуваної бійці або її учасникам.