Махач — це значить бійка!

“Махач” — це слово мало досить широке поширення у кількох попередніх поколінь, використовувалося в часи СРСР (можливо, й раніше!), часто зустрічається і в мові сучасної молоді. Що ж воно означає? Спробуємо розібратися в нашій статті!

Морфологія і синтаксис

Слово “махач” позначає процес, отже, його можна віднести до іменником. Воно чоловічого роду і є неживим. Також належить до другого відмінювання.

В будові цього слова можна виділити корінь “-мах-” (загальний зі словом “махати”, про це детальніше далі) і суфікс-ач-“.

Вживатися в реченні слово “махач” може так само, як будь-середньостатистичне іменник: в ролі підмета, присудка, доповнення; рідше — обставини; майже ніколи — визначення.

Походження

Як вже згадувалося вище, слово “махач” має генетичну спорідненість зі словом “махати”. Є версія, що походить воно від нехитрого і зрозумілого всім без винятку, простого російського фразеологізму “махати кулаками”, що означає — просто-напросто битися.

Існує і більш поширений варіант такого стійкого виразу, кілька більш абстрагований за значенням від обговорюваної нами теми, але також гідний згадки: “махати кулаками після бою”, що означає: “марно міркувати про що-небудь після того, як воно вже відбулося”. Часто зустрічається в повчальною, дидактичної формі: “Після бою кулаками не махають”.

Згідно словника відомого этимолога М. Фасмера, родинне “махачу” слово “махати” існувало і в старослов’янською (“махати”) і в давньоруському (“махати”) мовами. Воно також має свої аналоги у багатьох слов’янських, родинних російській мовах: “махати” в сербохорватського, “machati” у чеському і так далі.