Життя геніїв, таланти яких немов даровані вищими силами і здатні впливати на уми кількох поколінь вперед, для нас багато в чому незрозуміла і загадкова. Як народжуються ці передові ідеї і думки? Як створюються багатовікові шедеври, які досі змушують наші серця тремтіти, а душі оновлюватися? У романі німецького письменника Фейхтвангера «Гойя, або Тяжкий шлях пізнання» як раз відкривається ця завіса таємницею життя людини, який справив відчутний вплив і на сучасників, і нащадків.
Історія чи вигадка?
В основі твору лежать реальні події XVIII століття і особи, які у той час вершили долю держави. Політичні інтриги, маніпуляції та гри, розкіш з загрозою опали, коханці і пристрасть — все це невід’ємні складові правління іспанського короля Карла IV і королеви Марії-Луїзи. У центрі цієї сум’яття, на перетині інтересів знаті, церкви і робочих селян знаходиться він, Гойя — безсумнівний талант свого століття, визнаний геній.
Крізь призму свого мистецтва він смів викривати пороки і капризи, створюючи одночасно і притягають, і огидні твори мистецтва. І ось тут Фейхтвангер у “Гойю” вплітає вигадка, нитки якого тісно пов’язані з історичними фактами та особами, формує цілісну картину, нездатну залишити нас байдужими так само, як і полотна самого майстра.
