Деякі звучні вираження інтуїтивно зрозумілі через використаних при створенні яскравих образів. Однак сучасникові завжди цікаво докопатися до першопричини, зрозуміти: левова частка – це якась частина від загального? Хочеться розібратися, вона відрізняється кількісно або якісно. Яким чином сформувалася дивовижна фраза, якщо на території Русі львів можна зустріти виключно в клітинах? Філологи припускають, що витоки знайдуться у грецькій культурі.
Чим лев краще інших?
Одним з можливих варіантів називають байку Езопа, присвячену поділу здобичі між звірами. В оригіналі провідна роль відводилася безпосередньо леву, хитру лисицю і працьовитому віслюкові. Згодом сюжет неодноразово повторювався за авторством:
- Тредьяковского;
- Сумарокова;
- Хемніца;
- Крилова;
- Лафонтента;
- Федра.
Зберігалися якісь обставини полювання, поділ якогось скарби, земель, їжі, а також основний персонаж – цар звірів. В первозданному вигляді не можна було говорити, багато це чи мало – «левова частка», оскільки фразеологізм максимально зближувався з поняттям «всі» і дорівнював 100%. В достатку був один герой, в той час як іншим випадав тяжку працю та злидні.