У російській мові існують два схожих один на одного слова – «світло» і «колір». Обидва вони мають слов’янське походження і обидва пов’язані з таким фізичним явищем, як електромагнітне випромінювання. Однак лексичним значенням слова «світло» і «колір» відрізняються один від одного. При цьому кожна з них має не одне, а кілька тлумачень.

Перший лінгвістичний об’єкт

Про те, яке лексичне значення слова «світ», у словнику сказано наступне. Воно дається в кількох варіантах.

  • Фізичний термін, що позначає випромінювання, яке перебуває у частотному діапазоні, видимому для живих істот.
  • Джерело світла.
  • В переносному, поетичному значенні – джерело радості і насолоди.
  • У множині – спеціальний фотографічний термін, що позначає світлі ділянки зображення.
  • У розмові – те ж саме, що і електропостачання.
  • Також в розмовній мові – те ж, що і освітлення, один або кілька освітлювальних приладів.
  • У метафоричному сенсі – день, світанок.
  • Для кращого розуміння лексичного значення слова «світ» доцільним буде звернутися до його синонімів і антонимам.

    Синоніми та антоніми

    До перших належать:

    • сяйво;
    • електрика;
    • струм;
    • освітлення;
    • светлынь;
    • освітленість;
    • світанок;
    • день;
    • джерело;
    • постачання;
    • випромінювання;
    • ділянки.

    Серед друге знаходяться:

    • темрява;
    • морок;
    • темінь;
    • темрява;
    • тінь;
    • горе;
    • ніч;
    • темінь
    • захід.

    Продовжуючи вивчати лексичне значення слова «світ», перейдемо до його походженням.

    Етимологія

    Походить від праслов’янського іменника svět, від якого, у числі іншого з’явилися:

    • давньоруське і старослов’янське «свѣтъ»;
    • білоруське «світ»;
    • болгарське «свет’»;
    • сербохорватської «світло», «свиет»;
    • словенське svȇt в значеннях «світ», «люди»;
    • чеське svět, що означає «світ»;
    • словацьке svet;
    • польське świat;
    • верхнелужское і нижнелужское swět;
    • полабское sjot, що означає «світло» і «день».

    Праслов’янське svět пов’язано зі старослов’янським свьтѣти, свитати (в значенні «світитися») чергуванням голосних. Слово є спорідненим:

    • давньоіндійському cvētás, що перекладається, як «білий», «світлий»;
    • авестийскому spaēta, в тому ж значенні, що і в давньоіндійському;
    • древнеперсидскому spiθra – те ж саме;
    • литовським дієсловам šviẽsti («світити»), šveičiù («наводити лоск», «чистити»), šveĩsti («мерехтіти», «блищати») та іменника švìtras («наждак»);
    • латинського vitrum, що означає «скло»;
    • древневерхненемецкому hwiîʒ в значенні «білий».
    Дивіться також:  Онтологічний статус: поняття, види та їх опис

    У слова «світло» є й інші тлумачення.

    Інші значення

    Серед них є такі, як:

  • Архаїчний синонім до слова «світ», який повноцінним чином присутня в живій російською мовою. Наприклад, в таких виразах, як «вийти в світ», «сім чудес світу», «на тім світі», «на краю світу», «навколо світу», «Старий і Новий світ», «сторона світла».
  • Соціальне поняття, що означає не релігійне, світське товариство, а також еліту – вищий світ. Використовується, наприклад, у словосполученнях «світська держава» і «напівсвіт».
  • Завершивши розгляд лексичного значення слова «світ», перейдемо до іншої лексеме.

    Друге слово

    «Колір» представлений у словнику в наступних варіантах.

  • Світловий тон, забарвлення, здатність до випущення, поглинання або відображення світла, що знаходиться в певному спектрі частот.
  • Поєднання ознак, який дає можливість уявити зовнішній вигляд поверхні. Воно говорить про кольором, текстурою, фактурою.
  • Спеціальний термін у фізиці, що позначає квантове число, яке описує різновиди кварків. Воно характеризує кварки і глюони і виступає в квантової хромодинамике в якості заряду.
  • У множині в переносному значенні використовується у прапорах – національних, корпоративних або в символах, що належать якій-небудь країні або організації.
  • Розглянемо і його синоніми з антонімами.

    Синоніми та антоніми до «кольору»

    До близьких за змістом слів належать:

    • фарба;
    • забарвлення;
    • тон;
    • відтінок;
    • колірної заряд;
    • здатність;
    • властивість;
    • заряд;
    • квантове число;
    • зовнішній вигляд;
    • текстура;
    • фактура.

    Серед протилежних є:

    • алихна;
    • антицвет;
    • безбарвність.

    Далі перейдемо до походження другий лексеми.

    Етимологія «кольори»

    Слово походить від праслов’янського květ, від якого також відбуваються:

    • давньоруське і старослов’янське «цвѣтъ»;
    • білоруське «колір»;
    • болгарські «цвят» і «цветъ»;
    • сербохорватської «цвиет»;
    • словенське cvet;
    • чеське květ;
    • словацьке kvet;
    • польське kwiat;
    • верхнелужское і нижнелужское kwět;
    • полабское kjot.
    Дивіться також:  Карцер – це приміщення з особливим режимом тримання

    Праслов’янське květ родинно латиським дієслів:

    • kvitet – «мерехтіти»;
    • kvitu – «блищати»;
    • kvitinât – «змусити сяяти».

    Вивчивши лексичні значення слів «світло» і «колір», ми переконалися, що це, хоч і схожі, але абсолютно різні лінгвістичні об’єкти.