Тлумачний словник Д. Н. Ушакова пояснює значення слова як політична змова, заколот, революційну діяльність. С. В. Ожегов у своєму Тлумачному словнику трактує термін як змова, заколот, що-небудь протизаконне. Російський історик і державний діяч XVIII століття Ст. Н. Татищев вживає термін по відношенню до порушникам спокою.
Крамола: значення слова в давньоруському праві
У давньоруському праві крамолою називають смуту, хвилювання, заколот, тобто злочин, має політичний характер. Слово запозичене з церковнослов’янської мови, що називає крамолою будь-які інтриги й підступи. В Іпатіївському та Новгородському літописах, пам’ятники російської писемності XII–XIV століть слово використовується в значенні «злочинну змову».
Крамола як злочин проти держави
Значення зберігається в джерелах середньовічного руського права, виданих в період централізації Московської держави. Судебники 1497 і 1550 рр.., вперше розмежовують види злочинів, крамолою називають саме злочини проти влади, тобто політичні злочини. Під крамолою малися на увазі вчинки, що здійснюються переважно представниками знаті. Наприклад, так називали від’їзд бояр під заступництво іншого правителя. Крамольниками іменували представників нижчих станів, які закликають до повстання. Соборне уложення 1649 р. зберігає поняття «крамола» як злочин, спрямований проти держави.
У більш пізніх Зводах законів поняття «крамола» в значенні «злочини проти влади» змінилося на правовий термін «державний злочин». В побуті та літератури, як це часто буває, слово «крамола» як і раніше використовувалося в значенні «інакомислення».
