У російській мові трактування слова сильно залежить від наголосу або закінчення. З-за цього іноземні громадяни нерідко роблять помилки у спробах налагодити спілкування. Показовий приклад – це «козли», які можуть виявитися і худобою, і характеристикою для соціальної групи, і сидінням. Який еволюційний шлях проробив термін, що обзавівся такою кількістю розшифровок? Не всі філологи зможуть відповісти на дане питання.
Загадкова етимологія
Досліджуване визначення завжди читається у множині і, очевидно, походить від найменування жуйного полорогого ссавця з поганим характером. Фахівці припустили, що разом із спорідненими поняттями з мов східної Європи «козли» – це похідне від спільного праслов’янського кореня, що використовувався саме для позначення тварини. І тут починаються розбіжності.
Наголос на другий склад
Найбільш близьким для громадян є образ бородатої рогатої худоби, схильної до боданию неугодних. При цьому існує декілька затребуваних базових значень:
- свійська чи дика тварина;
- підла людина.
Перший варіант основний, енциклопедичний. Завдяки йому в іудаїзмі з’явився ритуальний козел відпущення. Це на нього в рамках особливого обряду переносили провину за всі гріхи народу, після чого проганяли в пустелю. Сьогодні однойменна ідіома вживається по відношенню до людей, яких призначають винними в чужих помилках.
Паралельно є лайливе визначення для ув’язнених, які працюють на адміністрацію в’язниці проти співкамерників, наприклад, через написання доносів. Його відносно безпечним варіантом називають синонім «червоний», яким вказують на активістів, організаторів різних видів творчої діяльності, бригадирів тощо
