Минулого є чимало понять, чиє значення залишається актуальним донині. З-за цього оригінальні слова періодично зустрічаються сучасникам не тільки в рамках художньої чи історичної літератури, але і в якості багатозначних термінів. Витончене «конфідент» – це позначення досить близької людини, з ким приємно проводити час і з яким можна довірити страшну таємницю. Коли з’явилося визначення та як правильно вживати?
Символ віри
В основі концепції лежать щирі відносини. Філологи називають праіндоєвропейської корінь *bhidh – «віра» першоджерелом. Від нього з’явилося латинське fides:
- впевненість;
- довіра;
- віра.
У поєднанні з приставкою cum- «разом з» – база для «покладатися» confidere, а потім виникло і confidens, яким вказували на повністю впевнену в собі людину. Однак «конфідент» – це запозичення через французька:
- confident;
- confidente.
Прямий запис транскрипції, тому і схоже звучання.
