До деяких звичним речам ми ставимося як до само собою зрозумілого. Наприклад, відкриваючи кран, ми впевнені, що з нього повинна политися вода, і це дійсно відбувається. Ми не вважаємо воду найбільшою коштовністю, але спробуйте обійтися без неї: через добу ви не зможете думати ні про що, крім втамування спраги, а через 48 годин ви будете готові віддати все що завгодно за ковток води. Живими джерелами називали наші предки водойми і джерела, які володіють цілющою силою, виліковує різноманітні хвороби, наділяли здібностями і даром пророцтва. В давній Греції існував звичай, проводжаючи подорожнього в дорогу, бажати йому не тільки доброго шляху, але і свіжої води.
Джерела і ставлення до них
Стан нашої планети на сьогоднішній день можна назвати жахливим: забруднюються річки, сміття скидається в моря і океани, джерела зникають, а повітря деяких мегаполісів просто шкідливий для здоров’я. І всі ці “досягнення” людство зробило в останні 200 років. Саме за цей період неабияк збільшилася населення Землі забуло про екологічний поведінці, а також про те, що людина на 80 % складається з води. Здається, що “цар природи” вирішив самоліквідуватися: інакше не можна пояснити поведінку людей, руйнують еко-систему, що забезпечує життя на планеті.
А адже ще на початку нашої ери, так і пізніше, у середні століття, живі джерела, або джерела, вважалися оком Божим, і ставлення до них було дбайливе. Тільки повні божевільні могли ризикнути знищити колодязь або б’є з-під землі ключ: покарання у вигляді прокляття переслідувала не тільки винного, але і його родину, в тому числі і нащадків. А якщо хто-то розоряв джерело у сусіда, то це прирівнювалося до посягання на життя, і покарання було відповідним.
Догляду за джерелами надавалося велике значення: їх вчасно очищали від сміття, прибирали прилеглу територію квітами, саджали дерева, які створювали тінь, а також зводили храми на честь богів. В античному світі існували Фонтаналии – свята, які прославляли бога джерел і водоймищ Фонта.
