Історія іспанського ордена Калатрави

Іспанська ордену Калатрави – це військовий католицький орден, який існував у 12-19 ст. Він був заснований цистерцианцами, ответвившимися в 11 ст. від бенедиктинців і в 1157 р. в Кастилії був першим з католицьких на іспанській землі. У 1164 р. його затвердив папа Олександр III. У 1838 р. орден припинив своє існування, будучи націоналізованим іспанською короною. Про історію ордену Калатрави буде розказано в статті.

Освіта

Про виникнення ордена написав архієпископ Родріго Толедський, який спілкувався з його живими творцями. Калатрава – це мавританський замок, місцезнаходження якого – південна околиця Кастилії. Він був відвойований у 1147 р. королем Альфонсо VII Кастильським.

Однак утримувати знову придбані землі було досить проблематично. Навіть королі не могли утримувати постійні гарнізони. Це сприяло піднесенню войовничих орденів. Спочатку обороною Калатрави зайнялися тамплієри, але були змушені відступити, здавши замок ворога.

Після цього допомогу королю надав абат знаходився в Фитеро цистерцианського монастиря – Раймонд. Він спирався на очолюваних Дієго Веласкесом, мали військові здібності, ченців-лицарів і виникло нещодавно освіта – «братів-мирян».

Останні за фактом були монастирськими селянами, здатними до носіння зброї. Зазначені групи і перебували в основі установи нового ордена в 1157 р. під заступництвом короля Альфонсо.