15 вересня 1677 року патріарх Московський і всієї Русі Іоаким видав князю Михайлу Яковичу Черкаському благословенну храмозданную грамоту на спорудження нової церкви з каменю замість застарілої дерев’яної. Через 6 років будівництво нового храму Трійці в Останкіно було закінчено. Він збудований у стилі московського узорочья. Крім різних декоративних елементів з білого каменю та цегляної викладки, стіни церкви прикрашені різнобарвними кахлями з зображеннями райських птахів, єдинорогів, квітів. Центральне місце на східному фасаді займають три кіота з образами Спасителя й тими, що моляться йому Іоанна Предтечі і Богоматері.
Освячення нового храму
Першим 8 лютого 1683 року було освячено приділ в ім’я Тихвінської ікони Божої Матері. Він виконував функції домової церкви, призначався для власників садиби, тому мав окремий вхід з північної сторони. У 1836 році вівтар цього приділу був перебудований в стилі ампір. У наш час, крім старовинних ікон Тихвінської Божої Матері та Христа Спасителя Великого Архієрея у цьому приділі особливо шануються нові ікони, такі як «Додавання розуму» і «Всецариця»
Остаточна оздоблення інтер’єрів та спорудження іконостасів у центральній частині храму Трійці в Останкіно і другому прибудові затягнулися на декілька років. Освячення південного вівтаря в ім’я преподобного Олександра Свірського відбулося тільки 1 серпня 1691 року. Олександр Свірський – російський святий, удостоєний видіння Пресвятої Трійці трьох ангелів. У цьому приділі молилися селяни с. Останкіно. В місцевому ряду знаходиться ікона Божої Матері «Семистрельная», яка особливо допомагає захиститися від різних наклепів, від впливу лукавою, нечистої сили. В середині 1990-х років храму чудесним чином була подарована ікона Грузинської Божої Матері. Коли власницею цієї ікони була княжна роду Марджанішвілі.
