Інфрачервоний датчик температури. Область застосування, переваги і недоліки

Як бути, якщо виміряти температуру на відстані звичайними термометрами неможливо? Адже вони призначені для визначення контактного градуси середовища, води або тіла. Саме з цією метою був винайдений інфрачервоний датчик температури в 60-х роках минулого століття в Америці. Трохи пізніше інструмент з’явився і на російських ринках. Інше назва диво-термометр отримав – пірометр або інфрачервоний пістолет.

Опис датчика

Пірометр – це сучасний прилад для вимірювання температури абсолютно будь-якого предмету. В основі визначення криється інфрачервоний датчик, що дозволяє вважати інфрачервоне випромінювання від об’єкта. Далі реорганізує отриманий показник у звичний температурний і відображає на екрані аналізатора. Здатний працювати при температурах до 1000 градусів.

Особливості роботи

Головними складовими інфрачервоного датчика температури вважаються:

  • лінза;
  • приймач;
  • дисплей.

В момент нагрівання інфрачервоного приймача створюється напруга яких змінюється опір, яке перетворюється у звичні цифри за Цельсієм або Фаренгейтом, і результат виводиться на електронний дисплей.

Для оптимального визначення температури електронний прилад необхідно направити на об’єкт і запустити спусковий механізм (натиснути на кнопку). При цьому відстань між пирометром і вимірюваним предметом може бути різним, що залежить від виробника і моделі. Цей показник повинен бути прописаний в інструкції інфрачервоного пістолета.