Євангельські заповіді – не що інше, як настанови, вказівки людям, якими слід керуватися у своєму земному житті. Вони не були залишені у вигляді переліку або якого-небудь іншого зводу правил. Ці заповіді – настанови самого Ісуса Христа, сказані ним під час проповідей і згодом записані учнями.
Ці настанови нерідко плутають з головними християнськими заповідями, переданими Мойсею самим Богом. З-за цієї плутанини часто і виникають розбіжності в розумінні їх кількості, а також суті, змісту.
Чим є основні християнські заповіді?
Ці заповіді – стовп віри, вони є свого роду головним зведенням християнських законів, приписів. Іншими словами, кожна з основних заповідей – це догмат, непорушне припис, слідувати якому в житті зобов’язаний кожна віруюча людина.
Основна відмінність цих приписів від тих, які називають «євангельськими заповідями», полягає в їх походженні. Головні приписи християнства, згідно Біблії, були складені самим Богом, то є батьком Ісуса, і передані людям задовго до народження Спасителя. Іншими словами, сам Христос йшов цим моральним законам, спирався на них у своїх проповідях.