Явище надпровідності: класифікація, властивості і застосування

В чому полягає явище надпровідності? Надпровідність являє собою явище з нульовим електричним опором і викидом полів магнітного потоку, що виникають в певних матеріалах, які називаються надпровідниками, при охолодженні нижче характерною критичної температури.

Явище було виявлено голландським фізиком Хайке Камерлінг-Оннесом 8 квітня 1911 року в Лейдені. Як і феромагнетизм і атомні спектральні лінії, надпровідність є квантово-механічним явищем. Для нього характерний ефект Мейснера – повний викид ліній магнітного поля зсередини надпровідника при його переході в надпровідний стан.

Така суть явища надпровідності. Виникнення ефекту Мейснера вказує на те, що надпровідність можна розуміти просто як ідеалізацію ідеальної провідності в класичній фізиці.

В чому полягає явище надпровідності

Електричне опір металевого провідника поступово зменшується при зниженні температури. У звичайних провідниках, таких як мідь або срібло, це зменшення обмежена домішками та іншими дефектами. Навіть поблизу абсолютного нуля реальний зразок нормального провідника показує деякий опір. В надпровіднику опір різко падає до нуля, коли матеріал охолоджується нижче критичної температури. Електричний струм через петлю надпровідного проводу може зберігатися нескінченно без джерела живлення. Це відповідь на питання, в чому полягає явище надпровідності.