Які бувають сервера? Рядові користувачі про таких питаннях зазвичай не замислюються, вважаючи їх прерогативою системних адміністраторів і програмістів. Проте досить часто, коли їм пропонується підключитися до якогось сервера або встановити відповідне програмне забезпечення на власний комп’ютер, починаються проблеми. Далі спробуємо розглянути, що саме мається на увазі під терміном «сервер», визначимо типи серверів і опишемо основне призначення кожного типу, намагаючись не заглиблюватися в тонкощі технічних аспектів, а говорячи простою мовою.

Що робить сервер і що це таке в загальному розумінні?

Взагалі, строго кажучи, виходячи з тлумачення такими шанованими джерелами як та сама «Вікіпедія», спочатку під сервером мається на увазі спеціальне програмне забезпечення, що встановлюється на один або кілька комп’ютерів, з метою забезпечення підвищення продуктивності при виконанні певних завдань або для доступу до різного роду послуг і можливостей, які відкриваються при використанні мережних підключень або при організації підключення до інтернету.

Однак серед користувачів, напевно, знайдуться і ті, хто чув жарти програмістів і системних адміністраторів про те, що, мовляв, сервер упав. Звичайно, в даному випадку мова не йде про те, що комп’ютер звалився з полиці. Тут описується проблема відмови встановленого програмного забезпечення.

З іншого боку, сьогодні під серверами дійсно дуже часто прийнято розуміти поодинокі або об’єднані комп’ютерні термінали, що виконують зовсім різні функції. Наприклад, їх жорсткі диски можуть використовуватися для зберігання файлів або баз даних. Ще одне призначення – організація з’єднання з локальним або віртуальних мереж з доступом до інтернету і т. д. У разі спільності виконуваних завдань програмне забезпечення може відрізнятися досить сильно, рівно як і навпаки.

Нарешті, в окрему категорію можна виділити цілі серверні ОС, які виконують двояку роль, виступаючи і в ролі сервера, до якого підключаються інші термінали і користувачі, і роль операційної системи.

Говорячи про те, які бувають сервера, необхідно відзначити ще один важливий момент. За принципом роботи, якщо мова йде виключно про програмне забезпечення, практично всі відомі сервери працюють на основі ланцюжка «клієнт-сервер». Іншими словами, до одного центрального ресурсу або комп’ютерного пристрою, що виконує роль сервера підключаються або інші комп’ютери в мережі, або на них адресуються запити. Залежно від призначення, сервери можна згрупувати за типами, проте прийнята сьогодні класифікація вкрай розмите, оскільки можливості серверних систем постійно розширюються та удосконалюються. До того ж, існують і деякі типи серверів, які не можна віднести тільки до однієї категорії.

Найпростіша класифікація серверів

Розділяти сервери на групи і підгрупи можна дуже довго, а часу на це буде потрібно просто сила-силенна. Тим не менш, давайте подивимося, які бувають сервера, якщо розглядати їх з точки зору якоїсь спрощеної класифікації. Серед їх всього незліченної безлічі видів і підвидів окремо можна виділити кілька категорій, узагальнених по деяких загальними ознаками, призначенням і виконуваними завданнями. Найбільш відомими сьогодні можна назвати наступні:

  • сервери робочої групи та контролери домену;
  • мережеві сервери і служби;
  • поштові сервери обміну даними;
  • сервери додатків;
  • сервери баз даних;
  • веб-сервери;
  • файлові сервери FTP-сервери;
  • термінальні сервери.
Дивіться також:  Пральна машина-автомат для сільської місцевості: як користуватися без водопроводу

Робоча група і контролер домену

Ці два типи серверів дуже тісно взаємопов’язані. Перша категорія являє собою уніфіковане рішення для управління іншими комп’ютерами, об’єднаними в мережу, і розмежування прав користувачів щодо доступу до тих чи інших функцій системи або встановленого ПЗ.

Сервер, контролер домену має строго ієрархічну структуру і призначений для виконання аутентифікації користувачів на основі використання служб Active Directory для збереження інформації та управління ресурсами домену.

Мережеві сервери і служби

Серед мережевих серверів можна знайти чимало підвидів. Найпростішим сервером, хоча насправді він таким і не є, можна назвати самий звичайний маршрутизатор у вигляді модему або роутера. Тим не менш, саме він виконує розподіляє і спрямовуючу функцію при підключенні користувачів до мережі і відправку запитів на певні ресурси або сайти.

Сервери DNS виступають в ролі перетворювачів запитів, тому і носять назву серверів доменних імен. Ви ж, наприклад, при спробі доступу до якоїсь сторінці в інтернеті не вводьте її унікальний IP-адресу? Сервер вводиться буквено-символьний поєднання перетворює в потрібну комбінацію самостійно. Таким чином, вам і не потрібно запам’ятовувати адреси кожної сторінки, яких на одному ресурсі може бути величезна кількість, а достатньо знати лише основну назву ресурсу.

Як відомо, при доступі в інтернет використовуються спеціальні протоколи. У свою чергу, з ними дуже тісно пов’язані сервери DHCP.

Щоб не вникати в суть їх функціонування, досить зазначити, що навіть провайдер на зможе надати вам доступ в інтернет з використанням протоколу TCP/IPv6, якщо у нього немає сервера відповідної шостий модифікації.

Серед мережевих серверів проксі-сервери займають особливе місце, оскільки спочатку покликані забезпечити безпеку і анонімність користувачів, які в процесі інтернет-серфінгу до них підключаються. До речі сказати, саме на основі технології проксі в свій час було розроблено більшість відомих нині VPN-клієнтів, що дозволяють змінювати IP-адреси користувача комп’ютерних і мобільних пристроїв, обходячи всілякі регіональні заборони і обмеження.

Виходить, що підключення до проксі-сервера безпосередньо здійснюється тільки з інтерфейсу терміналу, а запит до ресурсу крізь сервер не проходить, оскільки після його прийняття сервер відправляє повністю ідентичний запит на потрібний сайт або сторінку, але вже від свого імені. Таким чином, визначити ваше місцезнаходження в територіальному відношенні, по приналежності певного регіону унікального IP-адресу вашого комп’ютера стає просто неможливо.

Дивіться також:  Nvidia Quadro FX 580: огляд, відгуки

Нарешті, в організації локальних мереж сервери приймають безпосередню участь. Так, наприклад, роль сервера може виконувати один могутній (чи не дуже) термінал, через який всі інші машини з’єднуються між собою. Але тут особливого значення має використовувана організація підключення, звана топологією мережі.

Найчастіше застосовується схема «зірка» або змішані типи підключень. Крім того, можна відзначити і ще один цікавий факт. Наприклад, при такій організації операційні системи на дочірні термінали встановлюються не завжди, а працювати на них можна тільки за рахунок використання ОС, встановленої на центральному сервері. Таким чином, стає зрозуміло, чому серверні операційні системи теж включаються в один з підвидів серверів.

Нарешті, в цю ж категорію можна віднести всілякі сервери віддаленого доступу, які дозволяють керувати комп’ютерами, розділених великими відстанями, для яких може знадобитися або IP сервера, або адресу віддаленого терміналу.

Що ж стосується мережевих служб, їх на даний момент налічується дуже багато. Одними з найбільш яскравих прикладів можна назвати служби синхронізації часу NTP, сервери, які обробляють інформацію про хостах або підключаються користувачів, засоби моніторингу SNMP і т. д. За великим рахунком, всі вони відносяться до так званим універсальним серверів.

Поштові сервери обміну даними

Тепер давайте подивимося, які бувають сервера даних напрямків. Серед них теж можна зустріти багато цікавого. Думається, з поштовими серверами і так все зрозуміло. Просто зайдіть на будь-який ресурс, що надає послуги використання електронної пошти, і все відразу стане ясно.

Однак, якщо мова йде про організацію пошти в локальній іл корпоративної мережі, можна застосовувати і спеціальне програмне забезпечення, що дозволяє, наприклад, в якості основного домену вказати сайт компанії, хоча насправді вона наданням електронних поштових послуг і не займається. Грубо кажучи, ви працюєте на фірмі з умовною назвою «111». За рахунок встановлення відповідного можна обзавестися адресою e-mail зразок I_am@111.com.

Але серед всього цього різноманіття найбільш затребуваними були і залишаються системи, що працюють на основі протоколів POP3, SMTP і IMAP.

Що стосується серверів обміну даними про них, напевно, знають всі. Досить часто, якщо говорити тільки про програмне забезпечення, такі технології використовуються на різних файлообмінниках начебто DepositeFiles, Turbobit і т. д.

Файлові і FTP-сервери

FTP-сервери є одними з найстаріших ще з часу появи інтернету. З одночасно можна віднести і до файлових серверів і серверів обміну даними, оскільки на них і файли зберігаються, і завантажити або вивантажити у віддалене сховище теж можна. Для цього використовується універсальні протокол FTP, призначений для передачі файлів.

Дивіться також:  Жирний шрифт в WhatsApp: як зробити змінити стиль написання

Ну, а з файловими серверами і так все ясно. Їх основне призначення зводиться суто до зберігання даних, а роль такого сервера, в принципі, може виконувати будь-який комп’ютер або група терміналів, на яких є жорсткі диски досить великого обсягу. Універсальними такі сервери є з тієї простої причини, що не залежать від регіонального розташування певного комп’ютерного терміналу і можуть бути розкидані по всьому світу.

Сервери додатків

Даний тип серверів являє собою сховище програмного забезпечення, до якого в будь-який момент часу може бути здійснений запит користувача з подальшим використанням наявного ПЗ для своїх потреб без необхідності інсталяції програм на власний комп’ютер. Однією з різновидів таких рішень можна назвати специфічні серверні рішення на кшталт «1С», коли на одному терміналі встановлюється серверна частина, а на дочірніх машинах – клієнтська. Доступ до основного функціоналу програми після проходження аутентифікації зареєстрованих користувачів проводиться з власного комп’ютера.

Те ж саме, до речі, можна спостерігати і у випадку роботи з хмарними сервісами на зразок Office 365 або розширеннями браузера Chrome.

У цю ж категорію можна включити і всілякі ігрові сервери (наприклад, популярну платформу для Minecraft або той же сервіс Steam).

Сервери баз даних

Як правило, сервери додатків дуже тісно контактують з серверами баз даних, а іноді без них не працюють зовсім. Призначення останніх полягає не лише у збереженні, але й в обробці величезних масивів інформації, до яких в процесі роботи звертаються установлювані програми. Серед найбільш відомих серверів такого типу можна виділити MySQL, SQL Server від Microsoft, Oracle і деякі інші.

Принт-сервери

Принт-сервери являють собою вузькоспрямовані платформи, що дозволяють задіяти одне друкуючий пристрій для кількох комп’ютерів одночасно. При цьому на сервері такого типу вибудовується коректна чергу друку, встановлюється пріоритет виведення документів на друк і т. д. Все це дозволяє частково звільнити оперативну пам’ять комп’ютерів, на яких підключення власних принтерів може надмірно навантажувати системні ресурси.

Термінальні сервери

Нарешті, термінальні сервери можуть являти собою один потужний комп’ютер або навіть цілі кластерні системи, які надають свої обчислювальні ресурси для загального доступу, якщо слабкі машини або мережеві термінали впоратися з обробкою обчислень не можуть в силу обмеженої конфігурації.

Останнім часом саме такі технології набирають чинності, а у пересічних користувачів, що підключаються до таких систем, необхідність апгрейда власного ПК з метою підвищення продуктивності відпадає.