Просте сьогодення і минуле – найбільш вживані за статистикою часи в англійській. Як відрізнити від past simple present simple/perfect і використовувати їх доречно?
Використання минулого або сьогодення залежить від контексту, і сплутати прості часи зазвичай складно. Основні труднощі виникають, коли необхідно говорити про нещодавно завершилися події, тих, що неодноразово повторюються в минулому і в сьогоденні, події, що тривають і досі.
Даний
За допомогою простого теперішнього часу ми говоримо про факти, звичках, рутині, про почуття та емоції, про станах. Час використовується, коли говорять про речі/події “взагалі” або про частоту вчинення дій.
В цьому простому часу говорять не тільки про факти, відомі всім, але і про те, що особисто ми вважаємо фактом. Так можна сказати і про майбутнє дію, яке для нас є фактом: I start my new job on Friday.
Маркером цього часу можна вважати прислівники частоти. Якщо в реченні є слова “завжди” (always), “часто” (often), “зазвичай” (usually) та інші прислівники частоти дій, скоріше за все, це пропозиція найкраще сформулювати у present simple.
Час не використовується для опису подій, що відбуваються в актуальний момент. Для цього використовують продовжене час.
В цьому простому зазвичай формулюють те, що відбувається завжди. Але якщо мається на увазі, що постійно відбувається щось негативне, тобто у повідомленні є засудження або досада, використовують даний продовжене час.
Наприклад, з використанням продовженого аспекту варто сформулювати пропозицію “Я втрачаю речі”, маючи на увазі, що людина робить це занадто часто, ніж хотів би: i’m always losing things.
