Можна браво марширувати по площі переможеного міста. А можна кричати “Браво, маестро!” з глядацького залу любимому виконавцю. Можна познайомитися з одним з численних футболістів за прізвищем Браво, а можна прикупити свіжий альбом популярної групи “Браво”. Можна, нарешті, поцікавитися, звідки цей вигук прийшов в російську мову і з’ясувати всі значення слова “браво”.
На коні сидів він браво
У слові виділяється корінь “брав” суфікс “про”, наголос ставиться на “а”. У тому разі, коли воно є незмінним прислівником до прилагательному, браво це:
- хоробро;
- молодцювато;
- відважно;
- хвацько.
Антонімами до браво в даному випадку будуть:
- ганебно;
- боягузливо.
Приклади вживання:
Вважається, що “браво” сходить до італійського bravo. Передбачається його зв’язок з латинськими словами “варварський” (barbarus), а також bravium, що означає нагороду переможцю в будь-яких змаганнях.
Дослідники мови схиляються до того, що російська запозичив це слово у французького (brave). Але, можливо, воно прийшло до нас через німецьку (brav).
