Природні геометрично закономірні візерунки, або патерни, проявляються у вигляді повторюваних форм, які інколи можуть бути описані або представлені математичними моделями.
Геометрія в природі і житті буває різних форм і видів, наприклад, симетрія, спіралі або хвилі.
Історія
Вперше питаннями геометрії в природі зайнялися давньогрецькі філософи і вчені – Піфагор, Емпедокл і Платон. Аналізуючи приклади передбачуваних або ідеальних геометричних форм рослин і тварин, вони намагалися продемонструвати впорядкованість і симетрію в природі.
Сучасні спроби вивчити геометрію в природі почалися ще в XIX столітті зусиллями бельгійського фізика Жозефа Плато, який розробив концепцію мінімальної поверхні мильної бульбашки. Перші сучасні спроби спочатку концентрувалися на демонстрації ідеальних і передбачуваних геометричних форм, а потім зайнялися розробками моделей, які пророкують появу і прояв геометрії в природі.
У XX столітті математик Алан Тьюринг працював над механізмами морфогенезу, що пояснює появу у тварин різних візерунків, смуг, плям. Трохи пізніше біолог Арістід Линденмайер спільно з математиком Бенуа Мандельброт завершать роботу над математичними фракталами, які повторювали моделі зростання деяких рослин, в тому числі дерев.
