Феномен соціальної інгібіції, дослідження

Ефект соціальної інгібіції полягає в зниженні ефективності дій, виконуваних індивідом присутніх при сторонніх спостерігачів. Такі сторонні глядачі можуть бути як існуючими на самому справі, так і уявними. Ефект має сильну зв’язок з феноменом фасилітації, механізм якого прямо протилежний соціальної інгібіції.

Витоки феномену

Першим дослідником сфери впливу глядачів на поведінкові особливості і психіку психолог з американського інституту Індіани на ім’я Норман Триплет. Вчений був фанатом велогонок і помітив те, що учасники змагань показують кращий час при змаганнях групами порівняно з поодинокими заїздами.

Перш ніж продемонструвати знахідку публіці, Триплет провів ряд дослідів, які підтвердили висунуті гіпотези. Незабаром дослідник виявив, що суперництво допомагає звільнити приховану енергію, що продається у звичайних умовах.

Інші досліди, що проводилися науковцями з різних країн, виявили, що наявність глядача допомагає випробуваним більш ефективно виробляти найпростіші дії. При цьому ряд подальших досліджень встановив, що наявність спостерігачів далеко не завжди приносить позитивний результат роботи.

Певні досліди продемонстрували, що наявність сторонніх глядачів надає негативний ефект на якість виконання заданої роботи. Тоді дослідники ще не могли створити на основі всього цього одну теорію, яка пояснювала б обидва ефекту соціальної фасилітації та інгібіції. З цієї причини дослідження в цій сфері були зупинені надовго.