Кожен громадянин Росії з часом визначається в національній орієнтації держави. Сучасники з цікавістю розглядають події революції 1917 року і Громадянської війни. Своє бачення цих подій висловив письменник Борис Лавреньов в оповіданні “Сорок перший”. Адже наше розколоте суспільство досі відчуває наслідки тих подій. Це твір ще називають “поемою в прозі”, в ньому багато революційної стихії, бурхливих пристрастей, жорстоких братовбивчі сцен. Короткий зміст “Сорок першого” Лавреньова (по главам) доводить, що книга невелика за обсягом, але захоплююча і має якусь частку гумору. Що ж, пропонуємо вам познайомитися з цим твором.
Трохи про біографії Бориса Лавреньова
З біографії самого письменника міг би вийти сюжет для пригодницького фільму. Маленький Боря любив книги, історії про подвиги і мандрівки. Батьки працювали вчителями в школі. Улюбленою книгою хлопчика стали “Пригоди Робінзона Крузо”. Батьківщиною письменника – херсонська земля, але освіту він здобув у Московському університеті, де закінчив юридичний факультет.
Стрімке падіння царської імперії, революційні події в країні стали причиною багатьох роздумів. Спочатку він був в рядах білого руху, потім перейшов до лав Червоної армії. Після громадянської війни Лавреньов став служити політпрацівником у Середній Азії. Ним було написано кілька повістей, але найзнаменитішим твором став саме описуваний нами розповідь, що з’явився в 1924 році. Далі ми пропонуємо вам ознайомитися з коротким змістом “Сорок першого” Лавреньова. Читати цей твір досить легко.
